майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/729/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Пивовар В.В. - адвокат, діє на підставі ордеру серії АС №1099761 від 25.06.2024 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"
про стягнення 8 886 702,66 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 796 431,09 грн. основного боргу, 37 492,98 грн. 3% річних, 52 778,59 грн. інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання за договором постачання № 220324-2 від 22.03.2024 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
В послідуючому ухвалою від 06.09.2024 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена" (вх. № 01-44/2516/24 від 04.09.2024) про забезпечення позову у справі № 906/729/24.
09.09.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача за вх. № г.с. 01-44/2551/24 про зменшення розміру позовних вимог до 7 910 877, 38 грн. В заяві повідомлено, що відбулося часткове погашення боргу на загальну суму 885 553,71 грн.
Господарський суд ухвалою від 10.09.2024 прийняв до розгляду заяву позивача (вх. № 01-44/2551/24 від 09.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви.
Ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
09.01.2025 через систему "Електронний кабінет" від позивача надійшла заява, відповідно до якої доведено до відома суду, що в заява про зменшення позовних вимог стосується лише зменшення основного боргу до 7 910 877,38 грн., інші вимоги позову позивач підтримує.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення 7 910 877,38 грн. основного боргу, 37 492,98 грн. 3% річних, 52 778,59 грн. інфляційних підтримав, просив задовольнити.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронного листа.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вербена" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (покупець/відповідач) укладено договір постачання № 220324-2 з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки № 220324-2 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати на умовах та в термін встановлений цим договором продукти харчування, далі - "товар", у власність покупця у відповідності до наданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.6 асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, які мають відповідати замовленню.
За змістом п. 5.7 Договору покупець здійснює розрахунки з постачальником на умовах відстрочки платежу терміном 30 календарних днів з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, або в готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.
Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку виявлення постачальником прострочення покупцем платежу за поставлений товар, направляє покупцю додатковий акт звірки взаєморозрахунків за весь період постачання та письмову вимогу-претензію. Покупець протягом 10 (десяти) календарних днів зобов'язаний надати письмові пояснення чи докази спростування наявної заборгованості.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного календарного року з моменту укладення цього договору. Якщо одна із сторін або обидві сторони не виконують або неналежно виконують свої зобов'язання за цим договором, термін його дії продовжується до моменту належного виконання зобов'язання винною стороною. Якщо жодна із сторін не виявила намір розірвати даний договір, він вважається продовженим на тих же самих умовах та на той же самий термін (п. 9.1 Договору).
На виконання умов договору постачання № 220324-2 від 22.03.2024 позивачем поставлено відповідачу товар власного виробництва на загальну суму 21 767 119,53 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, та товарно-транспортними накладними (копії яких також містяться в матеріалах справи).
Поряд з цим, частину товару на суму 12 970 688,44 грн. відповідач повернув, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться відповідні накладні.
Отже, станом на день звернення позивача до суду сума основного боргу складає 8 796 431,00 грн.
Матеріали справи містять листи відповідача, адресовані позивачу, в яких гарантує виконання зобов'язань за договором № 220324-2 від 22.03.2024 (а.с. 43).
Відповідач, після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 885 553,71 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 71-76).
У зв'язку з наведеним, позивач в ході розгляду справи зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просив стягнути з відповідача 7 910 877,38 грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України)).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч. 3 ст. 173 ГК України).
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання № 220324-2 від 22.03.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У свою чергу, ч. 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7 910 877,38 грн. заборгованості за поставлений товар.
Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 37 492,98 грн. 3% річних, 52 778,59 грн. інфляційних.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, виконаний позивачем (а.с. 8), суд вважає останні вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, 62, код ЄДРПОУ 39147619)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Лук'яненка Левка, 44, код ЄДРПОУ 21736490) 7 910 877,38 грн. основного боргу, 37 492,98 грн. 3% річних, 52 778,59 грн. інфляційних, а також 96013,79 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.01.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - представнику позивача - адвокату Пивовару В.В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу в Електронний кабінет
4- представнику відповідача - адвокату Кулакові С.С. в Електронний кабінет