09 січня 2025 року м. Харків Справа № 917/1001/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бєлкіної О.М.,
за участю представників сторін:
від апелянта: Сорока В.Г., довіреність №131 від 08.08.2024;
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Сорокопуд М.О., ордер серія АС №1123009 від 03.01.2025;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська Облспоживспілка", м. Луцьк Волинської області (вх. №2333 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 (повний текст складено 18.09.2024) у справі № 917/1001/24 (суддя Пушко І.І.),
за позовом ОСОБА_1 , м. Луцьк Волинської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база", с. Ковалі Лубенського району Полтавської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська Облспоживспілка", м. Луцьк Волинської області,
про стягнення 5717863,00грн,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" про стягнення 5717863,00грн вартості частини майна товариства у зв'язку з виходом учасника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2023 позивач вийшов із складу учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", подавши відповідну заяву від 21.09.2023, однак, відповідач у встановлений законом та статутом строк не виплатив вартість його частки у статутному капіталі, яка станом на момент виходу становила 45% та в грошовому еквіваленті визначена в сумі 5717863,00грн, виходячи з оцінки ринкової вартості 100% часток у статутному капіталі товариства (чистих активів) в загальній сумі 12706363,00грн, проведеної суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 станом на 25.10.2023.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у справі №917/1001/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 - 5717863,00грн боргу та 34307,18грн витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на розрахунок вартості своєї частки на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, обчисленої станом на день, що передував дню подання учасником (позивачем) відповідної заяви. Оскільки згідно Звіту про оцінку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 ринкова вартість 100% часток товариства (чистих активів) станом на 25.10.2023 складає 12706363,00грн, а частка позивача в статутному капіталі становить 45%, тому її вартість в грошовому еквіваленті становить 5717863,00грн. Встановивши, що відповідачем не було виконано передбаченого законом та статутом товариства обов'язку щодо виплати позивачу вартості частини майна при його виході зі складу учасників товариства, а також врахувавши визнання відповідачем позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення вартості частки в статутному капіталі відповідача в сумі 5717863,00грн.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, ТОВ "Волинська Облспоживспілка" (особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що оскаржуване рішення впливає на її права, інтереси та обов'язки) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у справі №917/1001/24 в частині стягнення 717863,00грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову. Також апелянт просить покласти на позивача судові витрати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним:
- Волинська обласна спілка споживчих товариств, правонаступником якої є апелянт - ТОВ "Волинська Облспоживспілка", була одним із учасників (засновників) ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" із вкладом до статутного капіталу 105600,00грн, що становило 24% часток товариства;
- 31.07.2018 учасниками ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" прийнято рішення про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників товариства з виплатою вартості частки пропорційно до розміру оплаченої частини частки у статутному капіталі товариства в сумі 105600,00грн;
- у постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21, яка набрала законної сили, встановлено обов'язок ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" виплатити ТОВ "Волинська Облспоживспілка" вартість частки в сумі 2348448,00грн у строк до 02.08.2019; однак, станом на момент звернення ОСОБА_1 з позовом у даній справі вказані кошти ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" повністю сплачено не було;
- незважаючи на наявність невиконаного рішення суду у справі №903/1040/21, 25.09.2023 загальними зборами ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" прийнято рішення про передачу нерухомого майна товариства у власність ОСОБА_4 , а останнім у подальшому вчинялись дії, спрямовані на відчуження частини майна (дарування); проте, наказом Міністерства юстиції України №1230/5 від 25.04.2024 за зверненням ТОВ "Волинська Облспоживспілка" було анульовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , з огляду на те, що державним реєстратором вчинялися реєстраційні дії на майно в період дії заборон (у справі №903/1040/21), а також до виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;
- подання позову у цій справі спрямоване на штучне створення боргів перед пов'язаною з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" особою - ОСОБА_4 (згідно відомостей з ЄДР є представником товариства) та спрямоване на уникнення виконання боргових зобов'язань перед ТОВ "Волинська Облспоживспілка";
- апелянт вважає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у цій справі №917/1001/24 про стягнення заборгованості з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 буде впливати на права, інтереси та обов'язки ТОВ "Волинська Облспоживспілка", оскільки призведе до непогашення або не повного погашення заборгованості ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" перед скаржником на суму 2383674,72 грн.
- ТОВ "Волинська Облспоживспілка" зверталося до Господарського суду Полтавської області із заявою про залучення до участь у справі №917/1001/24 як третьої особи, однак ухвалою суду від 12.09.2024 безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволення відповідної заяви.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Волинська Облспоживспілка" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у справі №917/1001/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги на 04.12.2024 о 10:30 год.
05.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Волинська Облспоживспілка" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оскаржуваним рішенням суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/1001/24 до 18.12.2024.
17.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" надішли письмові пояснення, за змістом яких відповідач зазначає, що станом на цей час ним здійснюється погашення боргу, що виник на підставі судових рішень у справі №903/1040/21 перед ТОВ "Волинська облспоживспілка", а саме за рахунок відчуження майна та стягнення коштів з розрахункового рахунку відповідача у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". З огляду на викладене, а також враховуючи, що судове рішення у справі №917/1001/24 не впливає на права та обов'язки апелянта, відповідач просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Волинська облспоживспілка" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 залучено ТОВ "Волинська Облспоживспілка" до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; крім того, оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/1001/24 до 09.01.2025 о 16:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №105.
30.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Волинська Облспоживспілка" надійшли письмові пояснення, в яких апелянт повідомив, що станом на цей час залишок заборгованості згідно наказів Господарського суду Волинської області у справі №903/1040/21 становить 342480,71грн. Додатково вказав, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.12.2024 у справі №917/2141/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та визнано кредиторські вимоги ТОВ "Волинська облспоживспілка" до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" у сумі 2038590,36грн.
30.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Волинська Облспоживспілка" надійшло клопотання про призначення у справі №917/1001/24 судової експертизи, проведення якої заявник просить доручити експертам Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 16, прим. 108). На вирішення експертизи поставити питання:
1) Яка ринкова вартість сукупності всіх часток учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" станом на 25.10.2023?
2) Яка вартість частки учасника ОСОБА_1 , що пропорційна 45% ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" станом на 25.10.2023?.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 та від 07.01.2025 задоволено заяви представника ТОВ "Волинська Облспоживспілка" - адвоката Сороки В.Г. та представника ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" - адвоката Сорокопуда М.О. про участь у судових засіданнях по справі №917/1001/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
08.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" надійшла заява в порядку ч. 4 ст. 266 ГПК України, в якій відповідач визнає апеляційну скаргу у повному обсязі та просить її задовольнити.
08.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти клопотання ТОВ "Волинська Облспоживспілка" про призначення експертизи.
09.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст. 274 ГПК України, в якій заявник просить прийняти відмову від частини позовних вимог в сумі 1056801,25грн, визнати в цій частині нечинним рішення суду першої інстанції від 12.09.2024 та закрити провадження у справі №917/1001/24 в частині позовних вимог в сумі 1056801,25грн; а в решті рішення господарського суду від 12.09.2024 у справі № 917/1001/24 залишити без змін.
09.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 09.01.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представник апелянта (третьої особи) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Також підтримав клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.01.2025 заперечував проти призначення експертизи, надав пояснення по суті справи, у тому числі щодо заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, просив закрити провадження у справі в цій частині.
Позивач у судове засідання 09.01.2025 не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності позивача, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників апелянта (третьої особи) та відповідача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2013 відбулася державна реєстрація юридичної особи - ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" зі статутним капіталом 440000,00грн, який був внесений грошовими коштами та майном учасників товариства.
08.11.2021 державним реєстратором Дубнівської міської ради Рівненської області зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" за реєстраційним номером №1006081070017015646.
Згідно внесених змін учасниками товариства є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (позивач), що вбачається зі статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Частки учасників у статутному капіталі товариства на момент реєстрації нової редакції статуту складали по 50 % статутного капіталу товариства (а.с. 128-141, т. 1).
07.01.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було складено акт приймання передачі корпоративних прав ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", за яким ОСОБА_1 , володіючи часткою у 50% статутного капіталу, передав 5% частки статутного капіталу ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", що в грошовому еквіваленті становить 1540,00грн, а ОСОБА_6 прийняв 5% частки статутного капіталу (а.с. 74, т. 1).
Також, 17.01.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено акт приймання передачі корпоративних прав ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", за яким ОСОБА_5 , володіючи часткою у 50% статутного капіталу, передав 5% частки статутного капіталу ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", що в грошовому еквіваленті становить 1540,00грн, а ОСОБА_6 прийняв 5% частки статутного капіталу (а.с. 75, т. 1).
10.03.2023 відбулась реєстрація змін у складі учасників товариства у зв'язку з відступленням учасниками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 часток в загальному розмірі 10% учаснику ОСОБА_6 . Зміни складу учасників зареєстровано державним реєстратором за №1010661070019000011 (а.с. 14, т. 1).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у статутному капіталі відбулись зміни щодо розміру часток товариства:
- ОСОБА_5 - 45%;
- ОСОБА_1 - 45%;
- ОСОБА_6 - 10%.
Нотаріально посвідченою заявою від 21.09.2023 ОСОБА_1 повідомив ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" про свій вихід зі складу учасників товариства та просив провести розрахунки відповідно до чинного законодавства та положень статуту товариства (а.с. 5, т. 1).
На підставі вказаної заяви 26.10.2023 державним реєстратором внесено зміни у відомості що містяться в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, зокрема, зареєстровано зміни у складі засновників (учасників) товариства та зміни розміру статутного капіталу товариства (а.с. 10-15, т. 1).
26.10.2023 державним реєстратором здійснено реєстраційну дію за №10058610700210021002318, якою зменшено розмір статутного капіталу ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" до 16940,00грн та виключено відомості про ОСОБА_1 з числа учасників цього товариства (а.с. 12, т. 1).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2024 визначено наступний перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_5 - розмір частки засновника (учасника): 13860,00грн; ОСОБА_6 - розмір частки засновника (учасника): 3080,00грн.
Таким чином, з 26.10.2023 ОСОБА_1 вважається таким, що вийшов з числа учасників товариства що підтверджується відповідним витягом з ЄДР.
Учасниками ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на дату звернення з позовом є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , статутний капітал товариства становить 16940,00грн.
Позивач звернувся до директора товариства з клопотанням надати документи які визначають розмір частини майна пропорційно до внеску в статутний капітал в грошовому еквіваленті, на що йому 23.11.2023 товариством були надані документи необхідні для розрахунку вартості частки в майні з урахуванням балансу товариства станом до внесення в ЄДР змін про виключення його з учасників товариства.
У подальшому, ОСОБА_1 було замовлено експертну оцінку вартості 100% часток товариства та належну до виплати частку в грошовому вимірі, пропорційно до його внеску в розмірі 45%.
Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 виконано оцінку станом на 25.10.2023 - день що передував даті внесення запису до ЄДР. Відповідно до змісту вказаного звіту, ринкова вартість 100% часток товариства (чистих активів) станом на 25.10.2023 складає 12706363,00грн.
З огляду на те, що частка ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства станом на момент виходу становила 45%, позивач визначив її вартість в грошовому еквіваленті в сумі 5717863,00грн.
У зв'язку з невиконанням ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" передбаченого п. 3.4.5. статуту товариства та ч. ч. 6, 7 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" обов'язку щодо виплати ОСОБА_1 вартості частини майна при його виході зі складу учасників товариства, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з відповідним позовом про стягнення з відповідача 5717863,00грн вартості частини майна товариства у зв'язку з виходом учасника.
Відповідач в ході розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував проти наявності заборгованості у вказаній сумі та визнав позовні вимоги повністю.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 12.09.2024 ухвалено рішення у справі №917/1001/24, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 5717863,00грн, з підстав, що вказувалися раніше.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" 5717863,00грн вартості частини майна товариства у зв'язку з виходом учасника.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги - ТОВ "Волинська Облспоживспілка" не був учасником справи в суді першої інстанції.
При цьому, ТОВ "Волинська Облспоживспілка" зверталося до Господарського суду Полтавської області із заявою про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, обґрунтовуючи заяву тим, що є правонаступником Волинської обласної спілки споживчих товариств як колишнього учасника (засновника) ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", який вийшов з товариства 01.08.2018, та на користь якого постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21 стягнуто 2348448,00грн вартості частки учасника в статутному капіталі товариства.
Однак, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Волинська Облспоживспілка" про його вступ у справу №917/1001/24 як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Досліджуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції від 12.09.2024 у цій справі №917/1001/24, судова колегія виходить з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Водночас норми наведеної вище ч. 1 ст. 254 ГПК України наділяють правом апеляційного оскарження також інших осіб, які не є учасниками справи, однак якщо у судовому рішенні суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
У розумінні наведеної норми процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція щодо права на апеляційне оскарження судового рішення, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №908/1324/21, від 19.04.2024 у справі №911/3456/15, від 13.05.2024 у справі №913/567/19, від 09.07.2024 у справі №910/2217/23.
Як встановлено апеляційним господарським судом, 08.02.2013 відбулася державна реєстрація ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" (код ЄДРПОУ 38527562).
Згідно з п. 1.5. Статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом зборів учасників №7 від 24.04.2017, засновником товариства, зокрема, є Волинська обласна спілка споживчих товариств (правонаступником якої є апелянт - ТОВ "Волинська Облспоживспілка").
Вклад Волинської обласної спілки споживчих товариств до статутного капіталу ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" складав 105600,00грн, що становить 24% статутного капіталу.
03.07.2018 Волинська обласна спілка споживчих товариств подала письмову заяву до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" про вихід із товариства, в якому просила повернути його внесок до статутного капіталу.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", оформленим протоколом №9 від 31.07.2018, задоволено заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств від 03.07.2018 щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та вирішено відповідно до ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою додатковою відповідальністю" виплатити вартість частки пропорційно до розміру оплаченої частини частки у статутному капіталі ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" в сумі 105600,00грн
Вказані обставини досліджувались Господарським судом Волинської області в межах розгляду справи №903/1040/21 за позовом ТОВ "Волинська облспоживспілка" до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" про стягнення вартості частки учасника в розмірі 750732,96грн у зв'язку з його виходом з числа засновників, за результатами розгляду якої було прийнято відповідне рішення від 09.06.2022 про часткове задоволення позову.
Водночас, постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2022 у справі №903/1040/21 в частині відмови в позові про стягнення 1124304,00грн - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В решті рішення залишено без змін. Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ТОВ "Волинська Облспоживспілка" - 2348448,00грн вартості частки учасника в статутному капіталі товариства, 35226,72грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В решті позову відмовити".
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2024 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ковельська оптово-торгова база".
Отже, постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21, яка набрала законної сили, підтверджено обов'язок відповідача у цій справі (ТОВ "Ковельська оптово-торгова база") виплатити ТОВ "Волинська Облспоживспілка" (апелянту) 2348448,00грн у строк до 02.08.2019.
Проте, за твердженням апелянта, відповідач вказані кошти станом на момент звернення з позовом у даній справі №917/1001/24 сплачено не було, і цей факт підтвердив відповідач в ході апеляційного провадження.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у цій справі №917/1001/24 про стягнення вартості частини майна ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 буде впливати на майнові інтереси ТОВ "Волинська Облспоживспілка", оскільки: по-перше, від правильності визначення вартості частки майна ОСОБА_1 та розміру його вимог до відповідача буде безпосередньо залежати можливість виконання зобов'язань ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" перед ТОВ "Волинська Облспоживспілка"; по-друге, невиплачена апелянту вартість частки в статутному капіталі товариства буде погашатися саме за рахунок майнових активів відповідача, і у випадку недостатності вартості майна ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" для задоволення раніше визнаних товариством (стягнутих судовими рішеннями у справі №903/1040/21) вимог ТОВ "Волинська Облспоживспілка", як по суті кредитора, зазначене може призвести до непогашення або не повного погашення боргу ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" перед скаржником в сумі 2383674,72грн;
Тобто, судове рішення у цій справі №917/1001/24 може створити перешкоди для виконання зобов'язань ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" щодо виплати ТОВ "Волинська Облспоживспілка" заборгованості, стягнутої постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ТОВ "Волинська Облспоживспілка" має право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у цій справі №917/1001/24, оскільки прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення буде впливати на права, інтереси та обов'язки заявника апеляційної скарги як колишнього учасника цього товариства, зокрема, щодо виплати вартості його частки, у тому числі за рахунок майна товариства.
Виходячи з наведених підстав ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 було залучено ТОВ "Волинська Облспоживспілка" до участі у справі №917/1001/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.
За приписами ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.
Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.
Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна.
Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб'єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Положення ч.ч. 8 - 11 цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов'язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.
Правила цієї статті застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.
Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Пунктами 3.4.3. - 3.4.5. Статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" передбачено, що учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника забороняється.
Не пізніше 30 (тридцяти) днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про державну реєстрацію виходу учасника зі складу учасників товариства.
Товариство зобов'язане впродовж 60 (шістдесяти) днів з дати державної реєстрації виходу учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки в статутному капіталі товариства. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно ч. 1 ст. 66 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Статтею 139 ГК України передбачено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.
Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 в справі №925/1165/14 та у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 в справі № 920/65/18.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.09.2021 у справі №920/831/20 дійшов висновку, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, у зв'язку з чим суд має достовірно встановити, чи відповідає запропонована відповідачем вартість частини майна.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на підтвердження ринкової вартості майна ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та визначення вартості частки у статутному капіталі позивач - ОСОБА_1 надав до господарського суду першої інстанції Звіт про оцінку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 станом на 25.10.2023 - день, що передував даті внесення запису до ЄДР про вихід учасника.
Відповідно до вказаного Звіту ринкова вартість 100% часток товариства (чистих активів) станом на 25.10.2023 складає 12706363,00грн.
Позивач вважає, що оскільки його частка у статутному капіталі становить 45%, тому її вартість в грошовому еквіваленті сатновить суму 5717863,00грн.
Разом з цим, апеляційним господарським судом встановлено, що при визначенні ринкової вартості майна ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" станом на 25.10.2023 у Звіті суб'єкта оціночної діяльності не було враховано наявність зобов'язань ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", що виникли перед ТОВ "Волинська облспоживспілка" на підставі постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21 у розмірі 2348448,00грн.
Колегія суддів відзначає, що Звіт про оцінку суб'єкта оціночної діяльності Панечко Л.І. станом на 25.10.2023 стосується оцінки нерухомого майна ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та оборотних активів (залишку коштів на рахунках станом на 25.10.2023 та зовнішніх зобов'язань (кредиторської заборгованості)). Згідно з розшифровки пасиву балансу (поточні зобов'язання та забезпечення) вбачається наявність зобов'язань в сумі 583,4 тис.грн.
Водночас, ані Звіт про оцінку станом на 25.10.2023, ані баланс підприємства відповідача не містять будь-яких відомостей про включення зобов'язань ТОВ "Волинська Облспоживспілка" в розмірі 2348448,00грн, що виникли на підставі постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21.
При цьому, колегія суддів зауважує, що станом на момент проведення оцінки вартості активів ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" (25.10.2023) на розгляді Північно-Західного апеляційного господарського суду перебувала справа №903/1040/21 за позовом ТОВ "Волинська Облспоживспілка" до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" про стягнення 2454048,00грн вартості частки учасника в статутному капіталі товариства, в якій було призначено судову експертизу. Тобто, станом на момент складення Звіту про оцінку питання щодо дійсного розміру вартості частки ТОВ "Волинська Облспоживспілка" остаточно вирішено не було.
Судова колегія враховує, що станом на момент розгляду Господарським судом Полтавської області даної справи №917/1001/25 постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №903/1040/21 набрала законної сили, а тому суд першої інстанції мав об'єктивну можливість встановити наявність у ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" зобов'язань перед ТОВ "Волинська Облспоживспілка" з виплати вартості частки в сумі 2348448,00грн, а також перевірити правильність визначення вартості частки ОСОБА_1 в статутному капіталі відповідача, визначеної у Звіті про оцінку станом на 25.10.2023, з урахуванням наявності таких зобов'язань.
Як вже зазначалося, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (вартості чистих активів), пропорційних до частки учасника в статутному капіталі товариства.
З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що визначена у Звіті про оцінку вартість активів ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" станом на 25.10.2023 не відповідає вартості його чистих активів, оскільки не включає наявність зобов'язань перед ТОВ "Волинська Облспоживспілка", а тому мала б розраховуватися наступним чином: 12706363грн - 23484480грн = 10357915грн.
Отже, заявлений позивачем розмір позовних вимог щодо стягнення з відповідача вартості майна виходячи із обрахунку частки у статутному капіталі 45% в сумі 5717863,00грн не відповідає дійсній вартості його частки у статутному капіталі ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та має бути зменшений до 4661061,75грн (10357915,00грн * 45%).
Водночас, як вже зазначалося, 09.01.2025 позивач подав до Східного апеляційного господарського суду заяву в порядку ст. 274 ГПК України про відмову від частини позовних вимог в сумі 1056801,25грн.
Вищевказана заява обґрунтована тим, що під час апеляційного розгляду справи позивач погодився з тим, що у Звіті про оцінку станом на 25.10.2023 не було враховано зобов'язання ТОВ "Волинська Облспоживспілка" у розмірі 2348448,00грн, у зв'язку з чим вартість чистих активів ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" мала б бути зменшена до 10357915,00грн та, відповідно, частка вибувшого учасника ОСОБА_1 у розмірі 45% становить 4661061,75грн, а не 5717863,00грн як зазначено у позові.
Розглянувши заяву позивача про відмову від частини позовних вимог та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
За приписами ст. 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог (ухвала Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 916/3844/19).
Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства (ухвала Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №927/739/17).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 274 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам ст.ст. 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Частинами 1, 2 та 5 ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяву про відмову від частини позовних вимог в сумі 1056801,25грн подано ОСОБА_1 особисто через Електронний кабінет в системі "Електронний Суд".
Разом з цим, колегією суддів з'ясовано, що відмова позивача від частини позовних вимог в сумі 1056801,25грн цій справі, що має наслідком визнання нечинним рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, не порушує права та обов'язків інших учасників справи, у тому числі скаржника (який оскаржує судове рішення лише в частині стягнення 717863,00грн).
При цьому судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б не допускали прийняття такої відмови.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що подана позивачем заява про відмову від частини позову відповідає вимогам, визначеним у ст. 191 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідачів у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Оскільки відмова від частини позовних вимог стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, не суперечить інтересам позивача та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст. 14 ГПК України, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог в цій справі у розмірі 1056801,25грн.
Враховуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження №917/1001/24 в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 1056801,25грн у зв'язку з відмовою позивача від цій частині позовних вимог та прийняттям цієї відмови судом апеляційної інстанції.
У зв'язку з прийняттям відмови позивача від частині позовних вимог в сумі 1056801,25грн апеляційний господарський суд відповідно до ч. 2 ст. 274 ГПК України визнає нечинним оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 1056801,25грн та закриває провадження у справі №917/1001/24 в цій частині.
При цьому, як слідує із змісту апеляційної скарги, ТОВ "Волинська Облспоживспілка" оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі №917/1001/24 лише частині стягнення на користь позивача вартості частини майна відповідача в сумі 717863,00грн, а відтак, з огляду на встановлені ст. 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, рішення суду в іншій (неоскаржуваній) частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Що стосується клопотання ТОВ "Волинська Облспоживспілка" про призначення у справі №917/1001/24 судової експертизи щодо визначення вартості всіх часток учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та вартості частки ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для призначення судової експертизи у даній справі, оскільки, як вже зазначалося, ТОВ "Волинська Облспоживспілка" оскаржувало судове рішення лише в частині стягнення 717863,00грн, тоді як позивач відмовився від позовних вимог на суму 1056801,25грн, і в решті (неоскаржуваній частині) судове рішення не стосується прав, інтересів та обов'язків скаржника.
Крім того, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог. Однак, апеляційна скарга ТОВ "Волинська Облспоживспілка" не містить будь-яких доводів про незгоду скаржника зі Звітом про оцінку статутного капіталу відповідача, проведеної суб'єктом оціночної діяльності Панечко Л.І. станом на 25.10.2023.
В той же час, ТОВ "Волинська Облспоживспілка" не зазначає, що перешкоджало йому самостійно надати висновок експерта, у разі його необхідності. Крім того, апелянт не ініціював питання призначення експертизи під час звернення з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, а звернувся з відповідним клопотанням вже після відкриття провадження у справі та після початку розгляду справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження у даній справі №917/1001/24 за апеляційною скаргою ТОВ "Волинська Облспоживспілка" та призначено розгляд апеляційної скарги на 04.12.2024. Цією ж ухвалою встановлено учасникам справи строк - 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Однак, клопотання ТОВ "Волинська Облспоживспілка" про призначення експертизи подано 30.12.2024, тобто після початку розгляду справи, проведення двох судових засідань та зі спливом майже одного місяця після закінчення строку на його подання.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи.
Відповідно до положень п.п. 1 - 3 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Водночас, колегія суддів приймає відмову Даниліка Ф.Я. від позову у справі №917/1001/24 в частині позовних вимог на суму 1056801,25грн, у зв'язку з цим суд апеляційної інстанції визнає рішення місцевого господарського суду в цій частині нечинним та закриває провадження у справі в цій частині.
В решті рішення місцевого господарського суду щодо стягнення з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна в сумі 4661061,75грн не оскаржувалося, а тому підлягає залишенню без змін.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача, як особу, внаслідок якої виник даний спір.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська Облспоживспілка" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у справі №917/1001/24 - задовольнити частково.
2. Заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог у справі №917/1001/24 - задовольнити.
3. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову у справі №917/1001/24 в частині позовних вимог на суму 1056801,25грн.
4. Визнати нечинним рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у справі №917/1001/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 1056801,25грн; провадження у справі №917/1001/24 в цій частині закрити.
5. В решті рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 у справі №917/1001/24 - залишити без змін.
6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська Облспоживспілка" (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 13, код ЄДРПОУ 01743401) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 12921,53грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20.01.2025.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза