Постанова від 21.01.2025 по справі 910/7973/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№910/7973/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

учасники справи в судове засідання 21.01.2025 не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Линдюка Святослава Степановича про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024

у справі №910/7973/24 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (далі за текстом - відповідач, Товариство) про зобов'язання останнього надати завірені належним чином копії документів, а саме: всіх протоколів зборів засновників Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що регулюють діяльність органів Товариства та змін до них за період з 23.02.2023 по 10.04.2024 (крім виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань); всіх наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства (директора) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг (якщо такі надавались) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів звітності, що подавались відповідним державним органам за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме і нерухоме); всіх документів бухгалтерського обліку за період з 23.02.2023 по 09.04.2024, в тому числі, окрім іншого: всі Реєстри аналітичного та синтетичного обліку щодо узагальнення господарських операцій на бухгалтерських рахунках 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Загальні оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках Товариства із зазначенням назв субрахунків за період 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків у розрізі субрахунків по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи». 12 «Нематеріальні активи», 13 «Нарахований знос (амортизація)», 15 «Капітальні інвестиції» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти приймання-передачі нематеріальних активів за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Річні, вибіркові інвентаризації активів та зобов'язань Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналіз субрахунків грошових коштів (безготівкові, готівкові та електронні гроші, фінансові інвестиції) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Прибуткові та видаткові накладні й акти, які підтверджують отримані доходи та понесені витрати при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунках 40 «Статутний капітал», 42 «Інший додатковий капітал», 46 «Формування статутного капіталу», перелік безоплатно отриманого та переданого майна, проведених уцінок (дооцінок), акти приймання-передач і майна до статутного капіталу за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунках 70 «Доходи від реалізації товарів, робіт, послуг», 71 «Інший операційний дохід» 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі за текстом - Закон) щодо надання позивачу, як засновнику/учаснику Товариства, на його запит документів.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 закрив провадження у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу завірені належним чином засвідчені копії документів: всіх документів, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме і нерухоме); позов задовольнив; зобов'язав відповідача надати позивачу завірені належним чином засвідчені копії документів: всіх протоколів зборів засновників Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що регулюють діяльність органів Товариства та змін до них за період з 23.02.2023 по 10.04.2024 (крім виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань); всіх наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства (директора) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг (якщо такі надавались) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів звітності, що подавались відповідним державним органам за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів бухгалтерського обліку за період з 23.02.2023 по 09.04.2024, в тому числі, окрім іншого: всі Реєстри аналітичного та синтетичного обліку щодо узагальнення господарських операцій на бухгалтерських рахунках 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Загальні оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках Товариства із зазначенням назв субрахунків за період 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків у розрізі субрахунків по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи». 12 «Нематеріальні активи», 13 «Нарахований знос (амортизація)», 15 «Капітальні інвестиції» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти приймання-передачі нематеріальних активів за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Річні, вибіркові інвентаризації активів та зобов'язань Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналіз субрахунків грошових коштів (безготівкові, готівкові та електронні гроші, фінансові інвестиції) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Прибуткові та видаткові накладні й акти, які підтверджують отримані доходи та понесені витрати при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунках 40 «Статутний капітал», 42 «Інший додатковий капітал», 46 «Формування статутного капіталу», перелік безоплатно отриманого та переданого майна, проведених уцінок (дооцінок), акти приймання-передач і майна до статутного капіталу за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунках 70 «Доходи від реалізації товарів, робіт, послуг», 71 «Інший операційний дохід» 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 залишив без змін. Поновив дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24. Судові витрати за подання апеляційної скарги поклав на відповідача.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 16.01.2025 від представника ОСОБА_1 - Линдюка Святослава Степановича надійшла заява про прийняття додаткового рішення у апеляційному провадженні у справі №910/7973/24.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.01.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.01.2025 розгляд заяви представника ОСОБА_1 - Линдюка Святослава Степановича про ухвалення додаткового судового рішення призначив на 21.01.2025 о 12 год. 40 хв.

20.01.2025 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката Линдюка С. С., які підлягають розподілу між сторонами у справі №910/7973/24 до 8 750,00 грн.

Представник позивача 20.01.2025 подав заяву, в якій просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7973/24 без участі представника ОСОБА_1 адвоката Линдюка С.С.

У судове засідання, призначене на 21.01.2025 представники учасників справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, шляхом доставки ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 до їх електронних кабінетів в системі «Електронний суд».

Згідно із частиною 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 40 000, 00 грн.

Уповноважений представник позивача також заявляв про те, що докази на підтвердження розміру витрат за надання правової допомоги, будуть подані протягом строку, передбаченого ст. 129 ГПК України.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із частиною 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частини 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.06.2024 між Адвокатом Линдюком Святославом Степановичем (Адвокат) та Таганським Андрієм Олександровичем (Клієнт) укладено Договір №73 про надання правової (правничої), за умовами якого, клієнт доручає, а Адвокат відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов?язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, консультації, надавати інші види правової (правничої) допомоги (далі у тексті - правова допомога) в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором, а Клієнт зобов?язуються оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені Адвокатом витрати у зв?язку з виконанням даного Договору (пункт 1.1. Договору).

За умовами пункту 4.1 Договору гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнтам.

На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнтів. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.2. Договору).

Розмір основного гонорару складає 3500 грн. за одну годину роботи та 3500 грн. за одне судове засідання (пункт 4.3. Договору)

Розмір гонорару успіху, який Клієнти сплачують Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, може визначатися Специфікаціями до Договору (пункт 4.4. Договору).

На підтвердження факту надання Адвокатом Клієнтам правової допомоги відповідно до умов цього Договору Адвокатом складається акт наданих послуг (правової допомоги) (далі у тексті - Акт) і направляється або вручається під розписку Клієнту (пункт 4.5. Договору).

Між позивачем та Адвокатом складено акт наданих послуг №2 від 15.01.2025 про виконання Виконавцем наданих послуг по Договору №73 від 01.06.2024, а саме:

- гонорар за надання правової допомоги з аналізу апеляційної скарги ТОВ «Некстеп Солюшнз» у справі №910/7973/24, загальна вартість 5 250, 00 грн (1,5 годин);

- гонорар за надання правової допомоги з підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/7973/24, загальна вартість 8 750, 00 грн (2,5 годин);

- гонорар за надання правової допомоги у справі №910/7973/24 з участі в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 14.01.2025, загальна вартість 3 500, 00 грн.

Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції відповідача, дотримувався правової позиції, яка викладена у позові.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судом апеляційної інстанції при розгляді заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення взято до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг; час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг. За висновком суду апеляційної інстанції розмір витрат на правничу допомогу, які представником позивача заявлені до стягнення у суді апеляційної інстанції, є завищеними та не співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами; часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що вирішення справи не впливає на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до справи.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції відповідача, дотримувався правової позиції, яка викладена у позові.

Верховний Суд виснував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, додаткова постанова Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №910/2053/20).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Проаналізувавши вищезазначені подані позивачем докази на обґрунтування понесених витрат з оплати послуг адвоката та деталізацією послуг, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог заяви щодо відшкодування таких витрат з оплати послуг адвоката за цим актом в повному обсязі, оскільки, з урахуванням положень ст.ст. 126, 129 ГПК України, частина послуг, а саме аналіз апеляційної скарги у даній справі №910/7973/24 - 5 250, 00 грн є послугою, яка поглинається викладенням відзиву на апеляційну скаргу, а тому вказана послуга не підлягає відшкодуванню, а сам гонорар за надання правової допомоги з підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу у даній справі у розмірі 8 750, 00 грн є також завищеним та підлягає зменшенню до 5 250, 00 грн з урахуванням клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Гонорар за надання правової допомоги у справі №910/7973/24 з участі в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 14.01.2025 підлягає стягненню з відповідача в розмірі 3 500, 00 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 8 750, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За результатами розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 - Линдюка Святослава Степановича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/7973/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36982875) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8 750, 00 грн (вісім тисяч сімсот п'ятдесять гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/7973/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано суддями 22.01.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова

Попередній документ
124588796
Наступний документ
124588798
Інформація про рішення:
№ рішення: 124588797
№ справи: 910/7973/24
Дата рішення: 21.01.2025
Дата публікації: 23.01.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (14.02.2025)
Дата надходження: 26.06.2024
Предмет позову: зобов’язання вчинити дії
Розклад засідань:
08.08.2024 14:30 Господарський суд міста Києва
05.12.2024 13:20 Господарський суд міста Києва
14.01.2025 12:45 Північний апеляційний господарський суд
21.01.2025 12:40 Північний апеляційний господарський суд
20.03.2025 10:20 Господарський суд міста Києва