Іменем України
21 січня 2025 року
м. Харків
справа № 953/3864/23
провадження № 22-ц/818/959/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Сізонової О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотекиза апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Козаренко Наталі Юріївни на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2024 року, постановлене суддею Муратовою С.О.,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцевої Ольги Олександрівни про залишення без розгляду позовної заяви задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Козаренко Наталя Юріївна просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що суд безпідставно прийняв заяву позивача про залишення без розгляду позову. Наголошує, що справа слухалась з 2023 року, 16.05.2024 року ухвалою суду першої інстанції закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, тому суд повинен був розглянути справу та вирішити питання по суті позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Зайцева Ольга Олександрівна подала відзив, в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив із того, що позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, тому заява підлягала задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Як убачається з матеріалів справи, 19 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження із викликом учасників справи.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 червня 2024 року (а.с.156-158 т.1).
Після закриття підготовчого провадження справа призначалась тричі. Жодного разу призначені судові засідання не відбулися, в тому числі у зв'язку із неявкою сторін в судове засідання.
В матеріалах справи наявні лише довідки про відсутність фіксування судового засідання.
Протоколи судового засідання відсутні.
07.11.2024 року на електрону адресу суду першої інстанції в системі «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцевої О.О., в якій вона просить позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки» залишити без розгляду; розгляд заяви провести в судовому засіданні за відсутності представника позивача, заяву задовольнити в повному обсязі (а.с. 226-228 т.1).
В оскаржуваній ухвалі від 08 листопада 2024 року суд першої інстанції посилався на п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, та зазначив, що позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що дійсно по справі було закрито підготовче судове засідання, однак до розгляду справи по суті позовних вимог суд та учасники процесу не дійшли, тому суд вважав, що є підстави для задоволення заяви позивача.
Відповідно до ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно з ч.3 ст. 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 31 т.1).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 червня 2024 року (а.с.156-158 т.1).
Після закриття підготовчого провадження справа призначалась тричі. Жодного разу призначені судові засідання не відбулися, в тому числі у зв'язку із неявкою сторін в судове засідання.
В матеріалах справи наявні лише довідки про відсутність фіксування судового засідання.
Протоколи судового засідання відсутні.
Таким чином документального підтвердження початку розгляду справи по суті відповідно до вимог чинного законодавства, матеріали справи не містять.
Отже подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду відповідає вимогам закону.
Висновок суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду є обґрунтованим.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК Україн суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Козаренко Наталі Юріївни - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 22.01.2025 року.