Житомирський апеляційний суд
Справа №287/282/18-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/13/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
17 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 та обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк дії ухвали постановити 60 днів з моменту затримання ОСОБА_8 . Вважає, ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою, постановленою без повного та всебічного з'ясування обставин справи. Зазначає, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №12017060260000335 від 13.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 .. 04.08.2017 року ОСОБА_8 перетнув державний кордон України і більше до України не повертався, що свідчить про переховування підозрюваного від органу досудового розслідування. Постановою від 31.10.2017 року ОСОБА_8 було оголошено у розшук, постановою від 27.09.2024 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук. Вважає, що також існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки підозрюваному відомо про кримінальне провадження, однак він не повертається в Україну, та ризик вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, оскільки він перебуває у розшуку, офіційно не може працевлаштуватися та для забезпечення себе предметами першої необхідності може вчиняти майнові злочини. Звертаэ увагу на те, що відповідно до п.1 р.VI Інструкції про порядок використання правоохороними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції -Інтерпол для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохороний орган повинен надати певний пакет документів, в тому числі і ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України, а тому вважає, що є підстави для задоволення клопотання слідчого.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що старший слідчий СВ ВП № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12017060260000335 від 13.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 30.10.2017 року відносно ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, яке направлено на зазначену адресу за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 .. Однак, останній, достовірно знаючи, що після вчинення ДТП проводиться досудове розслідування, на виклики слідчого не з'являвся та самовільно залишив межі України, що свідчить про ухилення останнього від досудового розслідування з метою уникнення покарання, в зв'язку з чим постановою від 31.10.2017 року підозрюваного було оголошено в розшук. Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, ОСОБА_8 04.08.2017 року виїхав через пункт пропуску «Устилуг» за межі України та назад не повертався. Згідно із ч. 1 ст. 281 КПК України ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук постановою від 27.09.2024. Орган досудового розслідування вважає наявними ризики, передбачені п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування та перешкоджання досудовому розслідуванню, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому виникла необхідність у обранні вказаного запобіжного заходу.
Враховуючи, що стороною обвинувачення доведено наявність обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, але недоведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а застосування іншого запобіжного заходу буз участі підозрюваної неможливо.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд вважає за можливе поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки прокурор не був присутній під час розгляду клопотання, повний текст оскаржуваної ухвали від 19.11.2024 року прокурор отримав 26.11.2024 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.п.39), а апеляційну скаргу надіслав засобами поштового зв'язку 27.11.2024 року, тобто строк пропущений з поважних причин.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, колегією суддів перевіряється ухвала слідчого судді лише в частині, що стосується наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ ВП №2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017060260000335 від 13.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
Відповідно до ст.277 КПК України 30.10.2017 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке у зв'язку із неможливістю його вручення особі у день складання, було відправлено, відповідно до вимог ст.111, 135, 278 КПК України, поштовою кореспонденцією за відомою органу досудового розслідування адресою проживання ОСОБА_8 ..
Вжитими заходами місцезнаходження ОСОБА_8 не встановлено, у зв'язку з чим останній був оголошений у розшук та заведено ОРС «Розшук» 1811007/17.
У зв'язку із отриманням відомостей про перетин ОСОБА_8 04.08.2017 року Державного кордону України (пункт пропуску Устилуг), постановою старшого слідчого СВ ВП№2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 27.09.2024 року ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук (а.п. 20).
01.11.2024 старший слідчий СВ ВП №2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області із клопотанням в порядку ч.6 ст.193 КПК України, в якому просив обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та наявні ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та його оголошено у міжнародний розшук.
Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,4,5 ст.177 КПК України, а тому відмовив у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу.
Проте, з таким висновком слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступне.
Частиною першою статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук.
Як зазначено в частині шостій статті 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах клопотання.
Також, апеляційним судом враховано особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше не судимий, та доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, наявність ризиків щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтована тим, що на даний час ОСОБА_8 відсутній за місцем реєстрації та проживання, офіційно залишив Україну 04.08.2017 та на даний час не повернувся, а також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обгрунтована тим, що ОСОБА_8 відомо про кримінальне провадження, однак він не повертається в Україну.
Ризик вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, обгрунтовується тим, що підозрюваний не може офіційно працевлаштуватися, через те, що знаходиться у розшуку, а тому для забезпечення себе предметами першої необхідності може вчиняти майнові злочини.
Крім того, апеляційним судом враховано, що постановою старшого слідчого СВ ВП№2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 27.09.2024 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук.
Таким чином, наявні всі підстави, передбачені п.6 ст.193 КПК України для обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також колегія суддів звертає увагу на позицію, викладену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 991/3440/20, згідно якої, рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників. У даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
На відміну від затриманої особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше 36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, може бути затриманою і утримуватися під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження.
Таким чином, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 193 КПК України) є обов'язковим процесуальним документом (рішенням) для забезпечення вчинення процесуальних дій спрямованих для встановлення місця перебування підозрюваного за межами України та його затримання.
Такі висновки також підтверджуються:
- ч. 6 ст. 193 КПК України, яка передбачає, що після затримання особи (на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу;
- п. 2 ч. 1 ст. 541 КПК України, відповідно до якого екстрадиція, зокрема, включає такі дії: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;
- ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України, які передбачають порядок підготовки документів та направлення запиту (клопотання) про видачу особи в Україну (екстрадицію), а також перелік документів, які долучаються до такого запиту, серед яких є засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 193 КПК України) є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (п. 1 Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБУ, СБУ, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5).
У свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, саме з метою забезпечення міжнародного розшуку підозрюваного, затримання його за межами України та видачу для притягнення до кримінальної відповідальності, а тому сторона обвинувачення і звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з метою отримання «detentionorder».
Зазначення в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає помилковим, але вказане не впливає на суть клопотання, оскільки слідчим подано клопотання на підставі ч.6 ст.193 КПК України, якою передбачено саме обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку, а не застосування такого запобіжного заходу як зазначає слідчій. Разом з цим, в апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під варто.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , громадянина України, який оголошений у міжнародний розшук, з огляду на обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту його затримання.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_8 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :