Справа № 761/44371/24
Провадження № 2/761/3905/2025
(заочне)
16 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
встановив:
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Саадулаєва А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що протягом останніх років подружнього життя стосунки між позивачем і відповідачем погіршились, зникло взаєморозуміння, відсутність спільних інтересів, наявні різні погляди на життя. Вже тривалий час позивач та відповідач живуть окремим життям та спільне господарство не ведуть. Фактично сім'я припинила своє існування.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти заочного рішення суду заперечень не надали. До заяви додав клопотання відповідача про визнання позову, розгляд справи у її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суд не сповістив.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Зі свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , виданого 03.09.1995 року Відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03.09.1995 року, про що складено відповідний актовий запис №1870.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є сторони у справі.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні продовжувати сімейні відносини з відповідачем, оскільки разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб.
Приймаючи до уваги підстави позову, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого 03.09.1995 року Відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис №1870 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: