Справа №760/19311/24
1-кс/760/8448/24
12 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , адвоката - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090000746 від 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090000746 від 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, в якому просить суд:
скасувати арешт накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року в справі №760/2800/24, в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон марки «Самсунг» зеленого кольору з прозорим чохлом, який було вилучено до спец пакету № ICR0100535;
- мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору з прозорим чохлом, ІМЕІ НОМЕР_1 з мобільним номером телефону НОМЕР_2 , який було вилучено до спец пакету № ICR0100560;
зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні за №12023100090000746 від 06.03.2023, або іншу уповноважену особу на вчинення вказаних дій, повернути ОСОБА_5 вищевказане майно, а саме:
-мобільний телефон марки «Самсунг» зеленого кольору з прозорим чохлом, який було вилучено до спец пакету № ICR0100535;
- мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору з прозорим чохлом, ІМЕІ НОМЕР_1 з мобільним номером телефону НОМЕР_2 , який було вилучено до спец пакету № ICR0100560.
В обґрунтування клопотання зазначено, що арешт накладено безпідставно, необґрунтовано, оскільки, згідно з відповіддю №138136-2024 від 12.08.2024 слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення ВП-2 капітана поліції ОСОБА_6 , на адвокатський запит з приводу надання інформації відносно ОСОБА_5 повідомлено наступне:
- допит громадянина ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100090000746 від 06.03.2023 не проводився, про дату та час проведення слідчих дій за його участі буде повідомлено додатково;
- наразі жодного повідомлення про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100090000746 від 06.03.2023 вручено не було, слідчі дії з ним як з підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні не проводились;
- враховуючи те, що ОСОБА_5 не повідомлено про підозру, складання обвинувального акту відносно останнього є неможливим.
Поряд з цим, зазначає що вказане обтяження порушує право на користування майном мобільними телефонами, які містять особисту інформацію. У зв'язку з тим, що стороною обвинувачення не доведено причетність ОСОБА_5 до обставин, які є предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні, втручання у право заявника мирно володіти своїм майном є очевидно необґрунтованим, відтак, арешт необхідно скасувати.
В судовому засіданні адвокат клопотання підтримала, просила скасувати арешт на вказане майно.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Солом'янького УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090000746 від 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.03.2024 у справі №760/2800/24 клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090000746 від 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України - задоволено.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
- посвідчення з написом «Міністерство Оборони України» на ім'я ОСОБА_8 від 04.01.2024 з мокрою печаткою Міністерства Оборони України; посвідчення незаповнене з печаткою «Міністерства Оборони України» та фотокарткою особи чоловічої статті; посвідчення незаповнене з печаткою «Міністерства Оборони України» та фотокарткою особи чоловічої статті у військовій формі з підписами; посвідчення заповнене з печаткою «Міністерства Оборони України» з написом «оператор розвідувальних та ударних «БПЛА» Керівник ОСОБА_9 дійсно до 30 червня 2024 року»; Посвідчення з написом «Міністерство Оборони України» на ім'я ОСОБА_5 від 30.01.2024; незаповнені посвідчення у кількості 4 шт.; фотокартки чотири аркуші із зображеннями невідомих осіб чоловічої статті у військовій формі; дві фотокартки невідомої особи чоловічої статті у військовій та цивільній формі. Дані речі поміщено до спец пакету № PSP3235666;
- предмети зовні схожі на патрони калібру «5,45 »у кількості 9 шт., які було вилучено до спец пакету № ICR0100534;
- мобільний телефон марки «Самсунг» зеленого кольору з прозорим чохлом, який було вилучено до спец пакету № ICR0100535;
- мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору з прозорим чохлом, ІМЕІ НОМЕР_1 з мобільним номером телефону НОМЕР_2 , який було вилучено до спец пакету № ICR0100560.
Листом від 12.08.2024 №128136-2024 слідчим у кримінальному провадженні - заступником начальника слідчого відділення ВП-2 капітаном поліції ОСОБА_10 у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що допит громадянина ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100090000746 від 06.03.2023 не проводився; жодного повідомлення про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100090000746 від 06.03.2023 вручено не було, слідчі дії з ним, як з підозрюваним, у вказаному кримінальному провадженні не проводились; ОСОБА_5 не є стороною кримінального провадження.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності заявника, в частині обмеження права користування ним. Підозра ОСОБА_5 не пред'явлена.
Одночасно, стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що вказують про прямий, або опосередкований зв'язок заявника та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.
Враховуючи вказане, підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника в частині користування взагалі спростовуються, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник органу досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження в частині заборони власнику користуватись майном, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування заявником належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне частково скасувати арешт майна.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090000746 від 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України - задовольнити.
Скасувати частково арешт накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року в справі №760/2800/24, в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон марки «Самсунг» зеленого кольору з прозорим чохлом, який було вилучено до спец пакету № ICR0100535;
- мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору з прозорим чохлом, ІМЕІ НОМЕР_1 з мобільним номером телефону НОМЕР_2 , який було вилучено до спец пакету № ICR0100560.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1