печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17312/22-к
13 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_5 , злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000150 від 20.04.2022 року,
На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2022 постановлено здійснення щодо нього спеціального судового провадження згідно зі ст. 297-1, 323 КПК України. Крім того прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вони є реальними та триваючими, що зокрема, підтверджується ухиленням обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук. Таким чином, прокурор, посилаючись на імперативність норми ч. 6 ст. 176, ч. 6 ст. 193 КПК України, просить суд обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого щодо заявленого клопотання прокурора заперечував, просив відмовити.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та клопотання прокурора, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть, зокрема, перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема і ст. 111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті - тримання під вартою.
У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, зокрема, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до положень ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України, тримання під вартою не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи в скоєнні злочину, є обов'язковою, неодмінною умовою законності продовження терміну ув'язнення під варту і відповідає реальним вимогам громадського інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж право на повагу свободи особи (§§73, 74 рішення ЄСПЛ від 08.06.2006 року у справі "Корчуганова проти Росії", §§66, 67 рішень ЄСПЛ від 07.04.2005г. у справі "Рохліна проти Росії", §§73, 74 рішення ЄСПЛ від 01.06.2008 г. у справі "Мамедова проти Росії").
Так ОСОБА_5 обвинувачується у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території,, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 , будучи громадянином України, займаючи посаду директора Старобільського районного центру зайнятості усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, підтримуючи рішення та дії держави-агресора, з метою наділення його організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями керівника у незаконному органі влади, а саме «Объединенном территориальном отделении Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Старобельском районе», створеного на тимчасово окупованій території в місті Старобільськ, Старобільського району, Луганської області, перебуваючи на території міста Старобільська, Старобільського району Луганської області, приблизно в середині березня 2022 року (точної дати під досудового розслідування не встановлено), маючи умисел на зайняття відповідної посади у вказаному незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, та реалізуючи його вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ЛНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття керівної посади в незаконному органі влади - «Объединенном территориальном отделении Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Старобельском районе» в місті Старобільськ, Старобільського району Луганської області, в порушення вимог Конституції України та Законів України, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08.04.2022 ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Старобільськ, Старобільського району Луганської області, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів та бажання очолити незаконний орган влади, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань ? так званої «ЛНР», умисно, добровільно зайняв посаду виконувача обов'язків начальника «Объединенного территориального отделения Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Старобельском районе» на тимчасово окупованій території в місті Старобільськ, Старобільського району Луганської області, тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
У зв?язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_5 ,, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру, воно 24.05.2022 направлено за місцем його проживання разом з викликом до слідчого у кримінальному провадженні на 30.05.2022, 31.05.2022, 01.06.2022 (а також з метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного в порядку ст. 111, ч. 8 ст. 135 КПК України вказані документи опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» (випуск № 115 від 24.05.2022) та 24.05.2022 на офіційному веб-порталі Офісу Генерального прокурора, а також скеровано на електронну адресу ОСОБА_5 ).
У звязку із неприбуттям ОСОБА_5 до слідчого та внаслідок того, що місце його знаходження не відоме постановою слідчого від 01.06.2022 його оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2022 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_5 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, не з'явився та відповідно до інформації Департаменту захисту національної державності СБУ перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2022 слідчим суддею надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 (відповідну інформацію розміщено у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» (випуск № 133 від 17.06.2022), яка також опублікована 15.06.2022 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Будь-яких відомостей, що ОСОБА_5 перебуває у полоні в представників так званих «лнр», «днр» або представників окупаційної адміністрації Російської Федерації в органу досудового розслідування не встановлено.
Крім того, відповідно до листа ДЗНД СБУ від 07.04.2023 ОСОБА_5 з початку повномасштабних бойових дій у лютому 2022 року та переходу Старобільського району Луганської області під контроль російських військ і бойовиків незаконних збройних формувань лінію розмежування в районі проведення бойових дій не перетинав та за власним бажанням 23.09.2022 отримав паспорт громадянина рф (серії НОМЕР_1 , виданий гу мвс рф по ростовській області).
Також, судовим розглядом встановлено, що на судові виклики у судові засідання, надіслані та опубліковані відповідно до вимог КПК України ОСОБА_5 не з'явився.
Таким чином, суд вважає доведеною ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, через що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2022 постановлено здійснення щодо нього спеціального судового провадження згідно зі ст. 297-1, 323 КПК України.
Прокурором доведено наявність підстав для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема, що наявні ризики, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім цього, враховуючи, що обвинуваченого оголошено в розшук та на виклики суду обвинувачений не з'являється, суд вважає, що вже реалізовано один з ризиків, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, суд бере до уваги ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений буде продовжувати переховуватися від суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 193-194, 197, 331, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому у кримінальному провадженні № 42022100000000150 від 20.04.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Кушка, Туркменістан, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до суду підлягає розгляду судом за участю обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1