Справа № 756/13974/24
Провадження № 3/756/75/25
15 січня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді Пономаренка А. А.,
за участі секретаря судового засідання Філіпова М. В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 825909 від 03.10.2024, 03.10.2024 о 11:20 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - вантажним краном марки «XCMG», моделі «QY25K-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по Богатирська, у районі будинку № 3-д. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість кольору обличчя. Від проходження медичного огляду в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Чорних Запорожців, буд. 20, на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
До вказаних висновків суд дійшов з наступних підстав.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав винуватість в учиненому правопорушенні, просив урахувати, що матеріали справи не містить доказів того, що саме він здійснював керування транспортним засобом, тим більше в стані сп'яніння, а отже і підстав для проходження огляду на стан сп'яніння були відсутні. Зокрема, він управляв маніпулятором вантажного крану, але не управляв ним як транспортним засобом дорогами загального користування. На місце проведення робіт кран як транспортний засіб було доставлено іншим працівником ОСОБА_2 , який також є на відеозаписі, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні надав показання, що він працює разом з ОСОБА_1 на одному підприємстві, хоча не офіційно. Так, 03.10.2024 прибув разом з ОСОБА_1 до АЗС «Мотто» за адресою м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3-д, проте ОСОБА_1 не керував вантажним краном як транспортним засобом по дорогах загального користування. Між тим, оскільки транспортний засіб (вантажний кран) було припарковано на в'їзді до АЗС «Мотто» який фактично заблокував в'їзд та не мав необхідного огородження, прибула патрульна поліція, яка склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , хоча останній здійснював керування лише краном та проводив відповідні роби на дільниці, але не керував ним як водій.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому, відповідно статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 825909 від 03.10.2024, 03.10.2024 о 11:20 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - вантажним краном марки «XCMG», моделі «QY25K-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по Богатирська, у районі будинку № 3-д. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість кольору обличчя. Від проходження медичного огляду в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Чорних Запорожців, буд. 20, на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
Слід урахувати, що протокол про адміністративне правопорушення складено за ч. 2 ст. 130 КУпАП, однак під час підготовки матеріалів установлено, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП. З цих підстав уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа, долучила довідку із проханням враховувати, що протокол складено за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому слід урахувати, що Закон не передбачає внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення, а отже ураховуючи надані суду матеріали, суд не вбачає підстав не врахувати надані вказаною особою обставини при доведеності правильності кваліфікації адміністративного правопорушення.
Отже, судом установлено, що дії ОСОБА_1 слід оцінювати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження вказаних обставин суду надано відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 №1026, що був досліджений у судовому засіданні, який містить обставини відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря - нарколога.
Зокрема, з дослідженого відеозапису видно, що дійсно, ОСОБА_1 під час розмови з працівником патрульної поліції перебував біля транспортного засобу, вантажного крану марки «XCMG», моделі «QY25K-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за вказаною адресою. Однак, указаний відеозапис не містить відомостей про те, що саме ОСОБА_1 здійснював рух вказаним транспортним засобом як водій перебуваючи за кермом, бо вбачається, що поліція приїхала на місце події лише після того, як було виявлено вантажний кран, який заблокував в'їзд до АЗС «Мотто» та поряд з яким перебував ОСОБА_1 . Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував щодо проведення ним монтажних робіт із використанням крану, встановленому на транспортному засобі, однак заперечував щодо керування транспортним засобом, бо уважав, що була інша особа, яка здійснювала керування вантажним краном та перебувала за кермом, та з якою ОСОБА_1 прибув за вказаною адресою.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, а також підтвердження всіх наявних обставин учинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, судом було задоволено клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та здійснено допит свідка ОСОБА_2 для встановлення обставин факту керування ОСОБА_1 наведеним транспортним засобом.
Між тим, допитаний свідок ОСОБА_2 , у судовому засіданні не підтвердив того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом та був допущений підприємством до керування вантажним краном, бо останній був позбавлений на право керування транспортним засобом. При цьому свідок ОСОБА_2 підтвердив надані пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Слід урахувати, що поняття «керування транспортним засобом» визначено в абзаці 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», з якого вбачається, що керування транспортним засобом є виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, аналогічний висновок викладено Верховним Судом в Постанові від 20.02.2019 (справа № 404/4467/16-а) який зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, керування транспортним засобом полягає у виконанні функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення його з місця, яке полягає у переміщенні транспортного засобу у просторі.
Ураховуючи викладене, суду не доведено, факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та виконання останнім функцій водія під час подій, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, бо жоден з наданих доказів не доводить такого факту.
У силу приписів ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і давали можливість довести винуватість ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та беручи до уваги про відсутність доказів в матеріалах адміністративної справи з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та в сукупності -достатності, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність доказів на підтвердження складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 247, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП, суд
Провадження в справі на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 825909 від 03.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А. А. Пономаренко