Номер провадження 1-кп/754/143/25
Справа № 754/12946/20
Іменем України
21 січня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю потерпілого ОСОБА_4
за участю адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020100030004354 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.289ч.2,185ч.2 КК України,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_6
21.10.2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
21.10.2024 року до суду разом з клопотання про дозвіл на затримання подано клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та вказав на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а саме ухилятиметься від забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки прокурор в своєму клопотанні не навів достатність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, за наявністю яких обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Просив з врахуванням даних про особу обвинуваченого обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також перешкоджатиме кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.
Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу та позицію захисту, суд приходить до наступного
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Зокрема, доказами на обґрунтування ризиків, заявлених прокурором, можуть бути: незаконний вплив на свідка, підтверджений документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю, тощо.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 надійшло до суду 06.10.2020 року.
25.01.2023 року обвинувачений ОСОБА_6 з'явився у судове засідання, після закінчення якого був повідомлений про день та час наступного судового засідання, а саме на 16.02.2023 року.
З 16.02.2023 року обвинувачений ОСОБА_6 до суду не з'являється, примусові приводи обвинуваченого залишаються без виконання.
Двічі оголошувався розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , при цьому розшук був виконаний, працівниками поліції відбирались зобов'язання ОСОБА_6 з'явитись до суду, однак до суду ОСОБА_6 не з"явився, поважних причин неявки суду не повідомив.
Крім того, обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення
Наведені обставини на переконання суду свідчать про мотив та підставу для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик переховування від правосуддя, суд також оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , (сімейного стану, роботи, місця проживання, засобів до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під ватрою, прокурор посилається на те, що жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, а також можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходжу у виді тримання під вартою..
Керуючись ст.ст.177,178,183 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Київському СІЗО на 60 днів.
Строк тримання пі вартою очислювати з 14.30год. 21 січня 2025 року.
Стро діх ухвали до 14.30год. 21 березня 2025 року включно.
Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 151400грн., що відповідає 50 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати у кримінальному провадженні за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.
Суддя: