ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/464/25
провадження № 2-н/753/116/25
про відмову у видачі судового наказу
"22" січня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 ,
У грудні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
У вказаній заяві заявник просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 27733,46 грн, яка утворилася за період з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року по трьох договорах.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , а отже споживачем наданих житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, як вбачається з долучених по заяви документів, зокрема акт прийому-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав №103/1-30 від 12.10.2020, а також договорів: про надання послуги з постачання теплової енергії, про надання послуги з постачання гарячої води, про компенсацію витрат по сплаті за послуги з постачання холодної води та водовідведення, постачання електроенергії від 13.11.2023, в яких зазначено нульові показники лічильників обліку, відповідач став споживачем послуг, які надаються за вказаною адресою, лише 13.11.2023, при цьому заявником заявлена вимога щодо стягнення заборгованості з жовтня 2022 року. При цьому докази введення будинку в експлуатацію, передачу боржнику та реєстрацію за ним права власності на вказану квартиру матеріали заяви не містять.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов'язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті.
Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження.
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Згідно з положеннями п.8 ч. 1 ст. 165 КПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З урахуванням наведеного, а також того факту, що заявником не надано доказів факту виникнення у нього права вимоги про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 з жовтня 2022 року, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
В силу ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 165, ст. 166, ст. 258-260, ст. 261, ч. 1, 2 ст. 273, п.1 ч.1 ст. 353, п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Якусик