ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1692/24
провадження № 1-кп/753/872/25
"17" січня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, який має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Залізничного районного суду міста Львова від 26.03.2024 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
23.11.2023 у ОСОБА_4 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, виник злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману.
Реалізуючи злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_6 , попередньо домовившись з невстановленою слідством особою, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом введення її в оману.
З цією метою, 23.11.2023 близько 13 год. 35 хв. невстановлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зателефонувала з мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер ОСОБА_9 НОМЕР_2 та повідомила останній неправдиву інформацію про те, що її донька ОСОБА_10 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду і невідкладно потребує коштів на проведення операції в розмірі 100000 гривень, які необхідно передати для лікаря, який незабаром приїде до її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Під час здійснення дзвінку невстановлена особа імітувала голос дочки потерпілої, що благала мати про допомогу, ОСОБА_7 , будучи введеною в оману, погодилася на передачу грошових коштів у вказаному розмірі.
В подальшому, близько 15 год. ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, яка до цього спілкувалася з ОСОБА_7 по телефону, прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_3 та піднявшись до квартири ОСОБА_9 N? 65, представившись лікарем, продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння коштами ОСОБА_7 , шляхом обману, діючи умисно, підтвердив неправдиву інформацію про те, що її донька ОСОБА_12 дійсно потрапила в ДТП та потребує негайного лікування, на яке необхідно 100000 гривень, які ОСОБА_13 має передати ОСОБА_4 .
За вказаних обставин ОСОБА_13 , будучи введеною в оману, добровільно передала ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 100000 гривень.
Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 100000 гривень, ОСОБА_11 залишив квартиру ОСОБА_9 , розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Реалізувавши свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 100000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав в повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування. Обвинувачений показав, що дійсно у листопаді 2023 разом з іншою особою, повідомив по телефону потерпілій, що її донька потрапила в ДТП. Прибувши до місця мешкання потерпілої, він представився лікарем і підтвердив інформацію, що її донька потрапила в аварію і потрібні кошти на лікування, після чого потерпіла передала йому грошові кошти у сумі 100 000 грн. Після чого, розпорядився коштами на власний розсуд. Кількість грошових коштів в обвинувальному акті вказана вірно. Крім того, просив суд грошові кошти у сумі 4000 грн, які були у нього вилучені, повернути потерпілій. Усвідомлює, що вчиняв протиправні дії. Запевнив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся, жалкує, що так сталося, запевнив, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та щирості його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз'яснено учасникам кримінального провадження, що вони будуть позбавленні оскаржити обставини, які ними не оспорюються в апеляційному порядку.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає визнання вини.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжкими злочином, дані про особу винного, який судимий вироком Залізничного районного суду міста Львова від 26.03.2024 року, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, йогоставлення до вчиненого. При призначенні покарання судом також враховується наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкцією закону із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів, яке суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
При цьому суд, враховуючи обставини даної справи та особу ОСОБА_4 , його негативне ставлення до вчиненого та наявність обставини, яка пом'якшує покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, а тому суд, застосувавши положення ст. 75 КК України, звільняє його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, при цьому покладає на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки і шість місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим призначеним за вироком Залізничного районного суду міста Львова від 26.03.2024 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: мобільний телефон «Редмі» ІМЕІ НОМЕР_3 ІМЕІ НОМЕР_4 , рюкзак чорного кольору, які передані на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві (квитанції №007738, 007739) - повернути власнику ОСОБА_4 ; грошові кошти у сумі 4000 грн, які зберігаються при матеріалах досудового розслідування - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 5679 (п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, встановлених положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя