Справа № 752/16322/24
Провадження №: 1-кп/752/1276/25
22 січня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Голосіївського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100010001618 від 25.05.2024
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей і непрацездатних осіб, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Обвинувачений ОСОБА_4 25.05.2024 приблизно о 15 год 15 хв. перебував поблизу дитячого майданчика за столом, що за адресою: м. Київ, вул. Теремківська, 17, разом з ОСОБА_7 , з яким вживав алкогольні напої. У цей час до них підійшов ОСОБА_6 , який почав спілкуватися з ОСОБА_7 . Після закінчення розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , у ОСОБА_4 безпідставно виник злочинний умисел направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . З метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_4 взяв із столу кухонний ніж типу моноблок, який має колючо-ріжучі властивості та тримаючи його руці направився до ОСОБА_6 , який перебував поблизу столу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_4 підійшов до потерпілого впритул та діючи умисно, протиправно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди здоров'ю ОСОБА_6 , тримаючи в правій руці зазначений вище кухонний ніж, наніс ним цілеспрямований удар в область грудної клітини останнього.
Після нанесення удару, ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій, кинув ніж на стіл та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Злочинними діями ОСОБА_4 ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-ріжучого поранення грудної клітки зліва (згідно з клінічними даними (рана довжиною 2,0 см в ділянці хрящової частини 2 ребра, пересікає великий грудний м'яз) з пораненням міжреберної артерії, пересіченням хряща, поранення верхньої долі лівої легені, ускладнений гемотораксом, які своїй сукупності відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.
Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив злочин, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 121 КК України, визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин він вчинив дане кримінально каране діяння. Вказав що у зазначені в обвинувальному акті дату та час перебував поблизу дитячого майданчика за столом у своєму дворі, де на фоні сварки вдарив потерпілого ОСОБА_6 ножем в грудну клітку. Заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, відшкодував моральну та матеріальну шкоду потерпілому, щиро розкаюється у вчиненому, вибачився перед потерпілим. Просив суд суворо не карати. Підтвердив що в обвинувальному акті всі обставини вказані вірно.
Суд зазначає, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
З огляду на те що учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином суд обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, та застосовуючи ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Потерпілий у судовому засіданні зазначив, що йому була відшкодована моральна та матеріальна шкода, просив ОСОБА_4 суворо не карати.
3. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
4. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він в силу ст. 89 КК не судимий, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, тому, на думку суду, в даному конкретному випадку необхідно призначити йому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, відношення обвинуваченого до вчиненого, щире бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, позицію сторони обвинувачення та потерпілого щодо можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, ряд обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки в такому разі матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60560 грн 00 коп. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці - скасувати, повернувши вказану суму заставодавцю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 25.05.2024 по 26.07.2024 включно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто з 22.01.2025.
Речові докази:
- предмет схожий на ніж зі слідами рбк, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору та зберігається у камері зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60560 грн 00 коп. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці - скасувати, повернувши вказану суму заставодавцю.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1