Справа № 752/12012/21
Провадження № 1-кс/752/340/25
13 січня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника відділення №1 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджено прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кутаїсі Республіки Грузія, громадянина Грузії, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні за №12021100010001184 від 16.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовується тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник спільний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до житла, а саме квартирного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_9 .
Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до житла, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 16.05.2021 року близько о 01 годині 30 хвилин приїхали на автомобілі марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , та зайшли до підїзду будинку АДРЕСА_3 , піднялись на одинадцятий поверх. Підійшовши до квартири АДРЕСА_4 , за допомогою заздалегідь заготовленого предмету, відкрили вхідні двері, тим самим проникнули до житла.
В подальшому ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні квартири та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, таємно викрали дерев'яну ікону у вигляді книги, яка обшита червоною тканиною, вартість якої становить 1500 гривень, годинник чоловічий, вартістю 1 200 гривень, золоту каблучку з дрібним білим камінням, вартістю 3 700 гривень, золотий браслет на руку у формі знаків безкінечності вартістю 5 000 гривень, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_10 , свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_11 , витяг з паспорта на ім'я ОСОБА_9 .
Продовжуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 тримаючи при собі викрадене з квартири майно покинули квартирне приміщення та сівши до автомобіля марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 зникли з місця вчинення злочину та викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_9 матеріальних збитків в розмірі 11 400 гривень.
16.04.2021 о 18 годині 54 хвилин (час фактичного затримання 06 годин 35 хвилин) в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кутаїсі, Республіки Грузії, громадянин Грузії, грузин, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
16.05.2021 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення зібрано докази, а саме: протокол огляду місця події; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протокол огляду відеозапису; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 .
Таким чином, повідомлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, про причетність його до вчинення кримінального правопорушення свідчать зазначені вище матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Оскільки на даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_7 на території України не встановлено, 19.06.2021 винесено постанову про оголошення останнього у міжнародний розшук.
Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий стверджує, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив у задоволенні відмовити.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100010001184 від 16.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
16.05.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке було вручено особисто під підпис ОСОБА_7 , що підтверджується копією повідомлення про підозру, яке міститься в матеріалах справи.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином вжив заходів для вручення у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України ОСОБА_15 повідомлення про підозру, тому останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, отже щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: протоколів огляду; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії; протоколу допиту свідка; інших матеріалів, долучених до клопотання.
Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин, до якого може бути причетним у тому числі і ОСОБА_7 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7 , дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 слідчий у клопотанні послався на існування ризиків того, що він може вчинити дії, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке, у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі на значний строк у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Як встановлено під час розгляду клопотання, 22.05.2021 ОСОБА_7 виїхав за межі території України у напрямку Батумі та до теперішнього часу до України не повернувся.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування цього ризику.
Також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого пунктами 3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_7 , тому останній належним чином повідомлений про виклик до слідчого органу.
19.06.2021 ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7 доведення наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 372, 376 КПК України, слідчий судя-
постановив:
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1