Справа № 638/7877/24
Провадження № 1-кп/638/975/25
21 січня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження №12021226240002077 від 06.12.2021 року у стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, одруженого, має неповнолітню дитину, із середньою освітою, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебувають матеріали судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що 05.12.2021, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи на робочому місці в ресторані «Стыдно быть несчастливым», розташованому по вул. Квітки-Основ'яненка, 13 у м. Харкові, під час виконання робіт з виготовлення пасти за допомогою пастомашини «Gustotek» моделі «GT 104М», будучи до них допущений ОСОБА_5 без проходження вступного інструктажу під час прийняття на роботу, первинного та повторного інструктажів в процесі виконання робіт, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, що суперечить вимогам ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п.п. 3.1, 3.8, 3.14, 3.16,4.1, 6.3, 6.4, 6.5 Типового положення та розділу 4 Настанови з експлуатації та технічному обслуговуванню пастомашини «Gustotek», яка не відповідала вимогам правил з охорони праці та безпеки життєдіяльності, у зв'язку з відсутністю блокуючого пристрою (мікровимикача), що виключає можливість руху місильного органу при відкритій завантажувальній кришці, ОСОБА_8 завантажив до вказаної пастомашини попередньо вимішане ним тісто, лівою рукою почав його проштовхувати до механізму, а правою - коригувати вихід пасти з машини та в цей момент його вказівний палець лівої руки потрапив у механізм, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, а саме: травму лівої кисті у вигляді травматичної ампутації (відриву) кінцевої та середньої фаланг 2-го пальця, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що обумовило стійку втрату загальної працездатності менш ніж на одну третину (від 10% до 33%) - у розмірі 15%.
Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності встановлено, що роботи пов'язані з експлуатацією пастомашини відносяться до категорії робіт з підвищеною небезпекою. Обставинами, що призвели до настання нещасного випадку з технічної точки зору, є відсутність на пастомашині блокуючого пристрою (мікровимикача), що виключає можливість руху місильного органу при відкритій завантужувальній кришці. ОСОБА_5 не були дотримані вимоги ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п.п. 3.1, 3.8, 3.14, 3.16, 4.1, 6.3, 6.4, 6.5 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15 та розділу 4 Настанови з експлуатації та технічному обслуговуванню пастомашини «Gustotek», що виразилось у допуску ОСОБА_8 до виконання робіт на пастомашині без проходження вступного, первинного та повторного інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці. З технічної точки зору, дії ОСОБА_5 щодо недотримання ним вимог вищевказаних нормативно-правових актів з охорони праці та Настанови з експлуатації та технічному обслуговуванню пастомашини «Gustotek» знаходяться в причинному зв'язку з настанням нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8 .
Внаслідок неналежного ставлення до виконання робіт з підвищеною небезпекою, ОСОБА_5 , грубо порушуючи правила безпеки, який зобов'язаний їх дотримувати, під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві кухарем ОСОБА_8 , не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті свого діяння, хоча міг і зобов'язаний був їх передбачити, що заподіяло шкоду здоров'ю кухаря ОСОБА_8 у вигляді тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.272 КК України як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні обвинувачений просив закрити кримінальне провадження за закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.
Судом обвинуваченому роз'яснено, що застосування до нього положень статті 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, з чим останній погодився, підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого. Речові докази просив повернути обвинуваченому.
Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.
Розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 , передбачене ч.1 ст.272 КК України, є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботами на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність незнятої та непогашеної судимості у обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, минуло понад три роки, а відповідно строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України, закінчилися.
З огляду на викладене, у кримінальному провадженні наявні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України щодо скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.ю100 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.
Щодо стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів у кримінальному провадженні, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №342/1560/20 (провадження №51-2331км21) зазначено, що процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Аналогічно таку ж позицію виклав Верховний Суд у постанові від 01.02.2024року у справі №930/497/23(провадження№51-4798км23), зазначивши, що закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє таку особу від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи.
Відтак, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, пов'язаних із залученням експертів у кримінальному провадженні у загальному розмірі 11 949 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінчення строків давності.
Кримінальне провадження №12021226240002077 від 06.12.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України - закрити.
Позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 11 949 гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 24.01.2022 року.
Речові докази - пастомашину «Gustotek» GT 104 m з комплектуючими; журнал з електробезпеки неелектричному персоналу (ФОП ОСОБА_5 , непронумерований); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (незаповнений); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (ФОП ОСОБА_9 ); журнал з електробезпеки неелектричному персоналу (ФОП ОСОБА_9 , непронумерований); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (ФОП ОСОБА_9 непронумерований); журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (ФОП ОСОБА_9 , непронумерований); журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (ФОП ОСОБА_5 , непронумерований); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (непронумерований); журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві на 3 арк. (ФОП ОСОБА_5 ); папка з інструкціями вступного інструктажу з питань охорони праці (непронумеровано); перелік посадових осіб, які повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці на 1 арк.; правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників на 3 арк.; папка з наказами про призначення на 16 арк. (ФОП ОСОБА_5 ); відеореєстратор «Alhua» s/n 4J006BBPBQ10F16 з блоком живлення.- повернути законному володільцю.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1