Справа № 181/16/25
Провадження №3/181/29/25
22 січня 2025 року смт. Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ЗСУ, мешканець АДРЕСА_1 , притягнутого по ч.1 ст.130 КУпАП,
26 грудня 2024 року о 14.30 годині водій ОСОБА_1 по проспекту Незалежності селища Межова керував транспортним засобом марки ВАЗ 11173, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітке мовлення). На вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та вказав, що транспортним засобом не керував.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР, передбачена ст.130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Отже, при керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення має узгоджуватись із наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом з точки зору їх допустимості в ході розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПпідтверджується наступними доказами, які відповідно до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким останній поставав власний підпис про відмову проходити огляд на стан сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 грудня 2024 року, рапортом поліцейського СРПП ВП №2, письмовою розпискою ОСОБА_2 , даними ІП НПУ та постановою про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При розгляді даної справи встановлено, що серед матеріалів справи мається запис з боді-камери поліцейського, зокрема який фіксує пропозицію працівника поліції пройти огляд як за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі, на яку ОСОБА_1 відмовився. Протягом усього запису особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не висловлювала того, що він транспортним засобом не керував та погоджувався з правопорушенням.
Встановлені порушення вказують на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис, є допустимим доказом та дотримано процедуру огляду особи, яка передбачена положенням ч.3 ст.266 КУпАП.
Крім цього матеріали справи містять постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №274784 від 26 грудня 2024 року, яка підтверджує факт керування останнім транспортним засобом 26 грудня 2024 року о 14.30 годині по проспекту Незалежності, смт.Межова марки ВАЗ 11173, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також те, що ОСОБА_1 не скористався правом на оскарження вищевказаної постанови.
Досліджені докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та відображають реальний перебіг події, які трапились 26 грудня 2024 року о 14.30 годині по проспекту Незалежності селища Межова за участі водія ОСОБА_1 .
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , тому останній являється водієм у розумінні ст.130 КУпАП.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч.2 ст.33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення постанови складає 605,60 гривні.
Враховуючи вище викладене, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП та, керуючись ст.ст.221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284, 308 КУпАП , -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу: розрахунковий рахунок №UA118999980333149333000004545, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області тг смт Межова/ТГ с.Межова/21081801, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081801, призначення платежу (протокол про адміністративне правопорушення
серії ААД №830706), 21081801.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з наданням до суду квитанції у вказаний строк. У разі несплати штрафу, постанова звертається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, а з порушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу - за рішенням суду №181/16/25.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя Л. Ф. Літвінова