Справа № 212/411/25
3/212/303/25
22 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №207575 від 28 грудня 2024 року вбачається, що 28 грудня 2024 року об 23-23 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110280, державний номерний знак НОМЕР_2 , біля буд. 15 по вул. Січеславській м. Кривого Рогу, не маючі права керувати таким транспортним засобом, що було зафіксовано на БК № 475364. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Розгляд справи було призначено на 22 січня 2025 року об 10-00 год. під час складання протоколу серії ЕПР 1 №207575 у приміщенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, про що ОСОБА_1 був повідомлений під відео фіксацію переглянуту судом. Однак ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився за невідомих суд причин, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який був обізнаний про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч. 5 КУпАП, який перебуває на розгляді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак, незважаючи на належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду, останній до суду не з'явився за невідомих причин.
Крім того особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене вмотивування, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Отже обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб'єкта правопорушення у формі умислу.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 39 рішення «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року, заява № 16347/02, п. 1 резолютивної частини рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, заява № 17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
На підтвердження доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП додано рапорт працівника поліції, довідку про отримання посвідчення водія , роздруківку з адмінпрактики.
Суд не приймає до уваги рапорт працівника поліції, оскільки він не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.
Крім цього суд зауважує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, тому з огляду на своє нейтральне становище свідок здатен об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Отже, у даному випадку рапорт працівника поліції, який безпосередньо склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний допустимим доказом для підтвердження скоєння правопорушення особою за ст. 126 ч. 5 КУпАП.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 161/5372/17.
Матеріалами справи не підтверджено факт керуванням ОСОБА_1 транспортного засобу,оскільки протоколу серії ЕПР 1 №207575 від 28 грудня 2024 року не додано відеозапис можливого скоєння правопорушення, хоча з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 було зафіксовано на бодікамеру № 475364.
В цьому сенсі суд зауважує, що на підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Таким чином, враховуючи положення наведених правових актів та наявні матеріали справи, в суді не було підтверджено факту керування саме ОСОБА_1 28 грудня 2024 року автомобілем ЗАЗ 110280, державний номерний знак НОМЕР_2 , тобто виконання ним функцій водія в розумінні п. 1.10 ПДР.
Виходячи з наведеного обґрунтування, суд вважає, що суб'єктивне сприйняття обставин події поліцейськими щодо факту керування ОСОБА_1 автомобілем автомобілем ЗАЗ 110280, державний номерний знак НОМЕР_2 28 грудня 2024 року не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не було доведено об'єктивними доказами перед судом.
Згідно із ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Отже, в суді не було встановлено, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачені ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Таким чином на підставі переліченого суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 не був доведений склад правопорушення, передбачений ст. 126 ч. 5 КУпАП, оскільки у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом порушення ним п. 2.1 «А» ПДР, саме як особою, яка керує транспортним засобом.
На підставі викладеного вмотивування виключається провадження у вказаній справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за положеннями якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту проголошення.
Суддя: Д. О. Козлов