Справа № 212/12108/24
2/212/874/25
22 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії за договором реструктуризації,-
У грудні 2024 року позивач Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ “Криворізька теплоцентраль») звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ “Криворізька теплоцентраль» є суб'єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм власності та населення у місті Кривий Ріг. На підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 жовтня 2011 року № 343 ДП “Криворізька теплоцентраль» доручено прийняти функції забезпечення тепловою енергією споживачів міста у Покровському, Саксаганському, Довгинцівському та Інгулецькому районах міста. Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 . 15 вересня 2020 року між АТ “Криворізька теплоцентраль» та відповідачем укладено договір реструктуризації заборгованості за послугу з централізованого та гарячого водопостачання № 2474 за умовами якого сторони домовились про реструктуризацію заборгованості, що виникла у боржника станом на 01 вересня 2020 року та не погашена на дату укладення договору у розмірі 24 000 грн. За вказаним договором встановлено обов'язкову щомісячну суму платежу з погашення заборгованості, що реструктуризується за період з 15 вересня 2020 року по 15 вересня 2021 року у розмірі 2000 грн. Укладення цього договору свідчить про те, що відповідач визнав наявність у нього заборгованість за надані позивачем послуги та зобов'язався її сплатити. Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором реструтуризації № 2474 від 15 вересня 2020 року та станом на дату подання позовної заяви до суду відповідач має заборгованість у сумі 12624,84 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останнього суму інфляційних витрат у розмірі 1754,47 грн., 3 % річних у розмірі 570,86 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з додатками разом з ухвалою про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляла.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року “Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства “Криворіжтепломережа» до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль» до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста (а.с.11).
Згідно Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03 вересня 2013 року за № 532, ДП “Криворізька теплоцентраль» доручено прийняти функції забезпечення теплової енергією (опалення та гаряче водопостачання) від КПТМ “Криворіжтепломережа» у Довгинцевському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста, прийняти на балансовий облік об'єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України (а.с.10 зворот).
15 вересня 2020 року відповідач звернувся до АТ “Криворізька теплоцентраль» із заявою про укладення договору про реструктуризацію заборгованості за опалення станом на 01 вересня 2020 року на суму 24000 грн. строком на 12 місяців. Зобов'язався своєчасно рівними платежами сплачувати заборгованість, а також щомісячні нарахування в опалювальний період (а.с.14).
15 вересня 2020 року між АТ “Криворізька теплоцентраль» та відповідачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості за послугу з централізованого та гарячого водопостачання № 2074 за умовами якого підприємство надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що утворилась станом на 01 вересня 2020 року на суму 24 000 грн. Щомісячна сума платежу з погашення реструктуризованої заборгованості за період з 15 вересня 2020 року по 15 вересня 2021 року становить 2000 грн. (а.с14 зворот).
Згідно п.2.2 договору підприємство має право: приймати рішення про дострокове припиненя договору про реструктуризацію у разі у разі дострокового погашення реструктуризованої заборгованості, відчуження боржником житлового приміщення (купівлі-продажу, обмін, дарування квартири, оформлення спадку, відмова від послуг теплопостачання), подання громадянином документів з недостовірними відомостями.
Боржник зобов'язаний забезпечити своєчасне погашення боргу за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а саме щомісячно здійснювати погашення реструктуризованої заборгованості, відповідно до розділу І цього договору; у раз відчуження житлового приміщення, сплатити невнесену суму реструктуризованої заборгованості у повному обсязі, не пізніше одного місяця з дня укладення договору відчуження (п.2.3 договору).
Згідно п.3 договору, за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
АТ “Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно зі ст.5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.1-3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, що між сторонами укладено договір реструктуризації заборгованості від 15 вереснч 2020 року, що підтверджує факт існування між сторонами договірних відносин, зокрема зобов'язання відповідача щомісячно сплачувати суму платежу за погашення заборгованості, що реструктуризується на період з 15 вересня 2020 року по 15 вересня 2021 року у сумі 2000 грн. протягом 12 місяців, при цьому відповідач порушив взяті на себе зобов'язання.
З наданого розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем, вбачається, що борг за договором реструктуризації заборгованості № 2074 від 15 вересня 2020 року становить 24000 грн. та відповідачем за період з вересня 2020 року по вересень 2021 року сплачено 11375,16 грн., залишок неповернутого боргу складає 12624,84 грн. (а.с.15), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У частині 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 1754,47 грн., а також 3 % річних у розмірі 570,86 грн. (а.с.16-17).
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії за договором реструктуризації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за договором реструктуризації заборгованості № 2074 від 15 вересня 2020 року у розмірі 12624 гривні 84 копійки, інфляційні втрати у розмірі 1754 гривні 47 копійок, 3 % річних у розмірі 570 гривень 86 копійок, а всього 14950 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 22 січня 2025 року.
Суддя: М.Д. Власенко