Справа № 168/14/25
Провадження № 1-кп/168/25/25
22 січня 2025 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Стара Вижівка Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030570000369 від 23 вересня 2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гомель Республіки Білорусь, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого підмінним черговим по станції Львівської залізниці, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. 23 вересня 2024 року о 08.00 год. інспектор СРПП ВПД № 1 (сел.Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_5 та інспектор СРПП ВПД № 1 (сел.Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_6 були у форменому одязі із знаками розрізнення, отримали табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби. Тоді ж заступили на чергування в складі наряду групи реагування патрульної поліції в сел.Стара Вижівка та Ковельському районі, на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Згідно ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ЗУ «Про національну поліцію» вказані працівники поліції є службовими особами правоохоронного органу - Національної поліції.
23 вересня 2024 року близько 12.00 год. під час несення служби в добовому наряді на автомобільній дорозі по вул.Незалежності в сел.Стара Вижівка Ковельського району Волинської області поліцейськими було помічено мотоцикл марки «Shineray», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого керував без мотошолому. Що є порушенням пункту 2.3 (г) правил дорожнього руху. В подальшому, незважаючи на законну вимогу поліцейських зупинитись, водій продовжив рух з метою уникнення відповідальності.
Наздогнавши водія мотоцикла, поліцейськими було зупинено мотоцикл «Shineray», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Після зупинки працівниками поліції було роз'яснено водію ОСОБА_4 причину зупинки, повідомлено про застосування технічного засобу (проведення відеозапису на нагрудну відеокамеру поліцейського). В подальшому в ході спілкування було встановлено, що ОСОБА_4 має явні ознаки алкогольного сп'яніння. За результатами проходження освідування за допомогою алкотестера «Алкофор 505» встановлено 2,356 проміле алкоголю в організмі ОСОБА_4 . Повідомлено останнього про складання відносно нього адміністративних протоколів за частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП. Після цього, поліцейським ОСОБА_5 запропоновано ОСОБА_4 пройти до службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , для складання адміністративних матеріалів.
Тоді ж, ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на місці події на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля поліції марки «Mitsubishi Outlander», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Обвинувачений усвідомлював, що перед ним знаходяться працівники поліції, одягнуті в формений одяг із знаками розрізнення Національної поліції. При цьому ОСОБА_4 неодноразово та в наполегливій формі висловив пропозицію надання поліцейському ОСОБА_5 грошових коштів, як неправомірну вигоду. Обвинувачений робив це для того, щоб вказані службові особи з використанням наданої ним влади та службового становища не складали протоколи про адміністративні правопорушення.
Після цього, ОСОБА_4 близько 12.36 год. 23 вересня 2024 року знаходився на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля поліції марки «Mitsubishi Outlander», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Лесі Українки в сел.Стара Вижівка Ковельського району Волинської області. Обвинувачений тоді ж продовжував висловлювати пропозиції надання поліцейському неправомірної вигоди. Останній мав на меті те, що неправомірна вигода буде безперешкодно прийнята працівником поліції. Будучи попередженим про кримінальну відповідальність, обвинувачений ОСОБА_4 положив поряд з коробкою передач грошові кошти в сумі 7 900,00 грн. Надав тим самим інспектору СРПП ВПД № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітану поліції ОСОБА_5 , який перебував на службі, неправомірну вимогу. Обвинувачений хотів, щоб поліцейські не притягали його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП та не направляли складені матеріали до суду.
Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 369 КК України, а саме: пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення ОСОБА_7 відповідно до обвинувального акту.
Позиція прокурора.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення згідно обвинувального акту.
Позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі. Не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах. Обвинувачений ОСОБА_4 розумів суспільну небезпечність своєї поведінки та пообіцяв виправитися. Пояснив, що має каліцтво і необхідно в подальшому лікуватися. Збирається їхати на операцію.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень частини 3 статті 349 КПК України, оскільки він повністю розуміє весь обсяг пред'явленого обвинувачення, в повному обсязі та беззастережно визнає свою провину у скоєнні зазначеного злочину, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх, а також допитувати інших осіб, немає ніякої необхідності.
Оцінка Суду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд, вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 369 КК України, а саме пропозиція надати службовій особі неправомірну вимогу та надання неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою, в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Щодо призначення міри покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив врахувати повне визнання вини обвинуваченим, наявність пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин. Тому просив визнати ОСОБА_4 винним та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34 000,00 грн.
Грошові кошти конфіскувати на користь держави. Диски залишити в матеріалах справи. Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 26 вересня 2024 року шляхом позбавлення права користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучені 23 вересня 2024 року в ході проведення огляду місця події на грошові кошти у сумі 7 900,00 гривень, які належать ОСОБА_4 - скасувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд суворо не карати і призначити покарання у виді штрафу мінімального розміру- 17 000 грн.
Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 369 КК України, виходячи з положень частини 4 статті 12 КК України, віднесено законом до нетяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно статті 67 КК України, являється вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до нетяжких злочинів, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, посткримінальну законослухняну поведінку, а також позицію прокурора, суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 не є особою суспільно небезпечною, яка підлягає ізоляції від суспільства.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями статті 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, у сукупності із даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його відношення до скоєного злочину. Тому суд висновує, що покарання треба визначити в межах санкції частини 1 статті 369 КК України мінімального розміру у виді штрафу на користь держави в розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 850, 00 грн.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 26 вересня 2024 року шляхом позбавлення права користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучені 23 вересня 2024 грошові кошти загальною сумою 7900 гривень, а саме: 13 купюр номіналом по 500 гривень кожна з серійними номерами ЗГ7187985, ЄД0531620, ЄГ8338525, ЕБ0767361, ЄЕ1523751, ЗГ9752283, ЕБ0176281, ВЖ2180403, БА9948744, ЄВ7233666, ЦБ4854505, АИ0927977, ЗВ8742851; 6 купюр номіналом 200 гривень кожна з серійними номерами ВЄ6662824, ВИ1727423, ГЕ2653772, ЄГ8339428, ЕВ8910296, ВЕ7225710; 2 купюри номіналом 100 гривень кожна з серійними номерами АД4302166, УФ3639562, які поміщено до спеціального пакету № PSP1188762, знаходяться в регіональній касі перерахунку в м.Луцьк АТ КБ «Приватбанк» і належать ОСОБА_4 - скасувати.
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави грошові кошти в сумі 7 900,00 грн, які є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
DVD-диски у паперовому конверті з відеозаписами - залишити в матеріалах справи.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
На підставі викладеного,
керуючись статтями 50, 53, 65, 96-1, 96-2, 369 КК України,
статтями 7, 100, 174, 349, 367-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України,
суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 1050 (однієї тисячі п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 850,00 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.
Накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області 26 вересня 2024 року арешт на тимчасово вилучені 23 вересня 2024 грошові кошти 7900 гривень, а саме: 13 купюр номіналом по 500 гривень кожна з серійними номерами ЗГ7187985, ЄД0531620, ЄГ8338525, ЕБ0767361, ЄЕ1523751, ЗГ9752283, ЕБ0176281, ВЖ2180403, БА9948744, ЄВ7233666, ЦБ4854505, АИ0927977, ЗВ8742851; 6 купюр номіналом 200 гривень кожна з серійними номерами ВЄ6662824, ВИ1727423, ГЕ2653772, ЄГ8339428, ЕВ8910296, ВЕ7225710; 2 купюри номіналом 100 гривень кожна з серійними номерами АД4302166, УФ3639562, які поміщено до спеціального пакету № PSP1188762, знаходяться в регіональній касі перерахунку в м.Луцьк АТ КБ «Приватбанк» та належать ОСОБА_4 - скасувати.
Застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави грошові кошти (гроші) у загальній сумі 7900 гривень, а саме: 13 купюр номіналом по 500 гривень кожна з серійними номерами ЗГ7187985, ЄД0531620, ЄГ8338525, ЕБ0767361, ЄЕ1523751, ЗГ9752283, ЕБ0176281, ВЖ2180403, БА9948744, ЄВ7233666, ЦБ4854505, АИ0927977, ЗВ8742851; 6 купюр номіналом 200 гривень кожна з серійними номерами ВЄ6662824, ВИ1727423, ГЕ2653772, ЄГ8339428, ЕВ8910296, ВЕ7225710; 2 купюри номіналом 100 гривень кожна з серійними номерами АД4302166, УФ3639562, які поміщено до спеціального пакету № PSP1188762.
DVD-диск у паперовому конверті з відеозаписами - залишити в матеріалах справи.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов не заявлено, кримінальним правопорушенням не заподіяно матеріальних збитків, шкоди державі не завдано, судові витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Старовижівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених статтею 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Вирок ухвалений і надрукований в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.
Копію повного тексту вироку негайно, після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1