Справа № 164/2057/24
п/с 2/164/279/2025
21 січня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Ониска Р.В.,
при секретарі Наумик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Маневицьким районним управлінням юстиції Волинської області, 25 листопада 2007 року зареєстровано шлюб, актовий запис 152.
Від цього шлюбу у них народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 11.12.2014р. (справа № 164/1789/14-ц) шлюб, що зареєстрований між позивачем та відповідачем розірвано. Одночасно вирішено дітей залишити на проживанні разом з позивачем ОСОБА_1 .
19.11.2014 Маневицьким районним судом Волинської області видано судовий наказ щодо стягнення з відповідача в користь позивача на утримання дітей аліментів в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2014 року до досягнення ними повноліття.
На підставі зазначеного судового наказу 29.01.2015 року Відділом державної виконавчої служби Маневицького районного управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 46317523.
Позивач зазначає, що з народження та по даний час діти проживають з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час матеріальний стан ОСОБА_1 змінився, оскільки зросли: витрати на утримання дітей у зв'язку із зростанням цін на продукти, одяг, ліки та інші речі повсякденного вжитку, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Діти навчаються у школі, їх потреби значно зростають, зокрема на закупівлю предметів та матеріалів, які використовуються у процесі навчання та відвідування гуртків.
Відповідач, участі у вихованні дітей не приймає, а матеріальну допомогу надає вкрай рідко, на даний момент позивач не має можливості в повній мірі самостійно забезпечити потреби дітей, їх фізичний, духовний розвиток, розвитку творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дітей, розвитку обдарувань.
Відповідач має можливість сплачувати аліменти в користь дітей, так як знаходиться у працездатному віці, працевлаштований та отримує заробітну плату, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату виданою ВДВС Маневицького районного управління МІЮ від 02.04.2024р.
Також позивач зазначає, що на даний час розмір аліментів, який був встановлений наказом Маневицького районного суду Волинської області від 19.11.2014 року, відрізняється від законодавчо встановленого мінімального розміру аліментів. Розмір стягуваних аліментів не відповідає звичним потребам дітей, в зв'язку із чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з проханням збільшити розмір стягуваних аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, а саме: з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину окремо, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2014 року до досягнення ними повноліття на аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшої дитини повноліття, що на думку позивача буде необхідним і достатнім для матеріального забезпечення дітей.
До початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подав. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як з'ясовано судом, судовим наказом Маневицького районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину окремо, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2014 року до досягнення ними повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і саме вона має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів.
Також суд враховує правову позицію Верховного суду України у справі за № 143 цс 13, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи наявність права вибору способу стягнення аліментів відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України у того з батьків, разом з яким проживає дитина, законодавчі зміни у визначенні мінімального розміру аліментів, суд приходить до висновку, що слід змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, тобто змінити розмір аліментів, стягуваних за судовим наказом від 19 листопада 2014 року з відповідача з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину окремо, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2014 року до досягнення ними повноліття на аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшої дитини повноліття, що на думку суду буде необхідним і достатнім для матеріального забезпечення дітей.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави 1 211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263- 265, 280-284 ЦПК України ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Змінити спосіб та розмір стягуваних аліментів, визначених судовим наказом Маневицького районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року та стягувати з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшої дитини повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області, платник - ОСОБА_2 ) 1 211 гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.