Справа № 157/2076/24
Провадження №1-кп/157/71/25
22 січня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
прокурора - Багнюк О.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2024 року за №12024030530000825, про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не працевлаштований, неодружений, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 09.11.2024 біля 16 год 40 хв, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , попередньо вчинивши 20.08.2024 близько 18 год, 23.08.2024 о 20 год, 05.10.2023 о 20 год, 06.10.2024 об 11 год 20 хв та 09.10.2024 о 22 год домашнє насильство, за що його 04.11.2024 Камінь-Каширським районним судом Волинської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно систематично, на ґрунті особистих неприязних відносин вчиняв психологічне насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , що виражалося в образах нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, пошкодженні майна, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої, які виразились у стійкому почутті страху, пригніченому настрої, переживаннях за безпеку власного життя і здоров'я та своїх дітей, а також високому рівні тривожності, порушенні сну та надмірних психологічних напруженнях. Окрім цього, ОСОБА_1 14.11.2024 близько 20 год, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, систематично, на ґрунті особистих неприязних відносин вчиняв психологічне насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , яке виражалося в образах нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, намаганні вигнати з дому, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої, які виразились у стійкому почутті страху, пригніченому настрої, переживаннях за безпеку власного життя і здоров'я та своїх дітей, а також високому рівні тривожності, порушенні сну та надмірних психологічних напруженнях.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи ОСОБА_2 .
Під час підготовчого судового засідання між потерпілою ОСОБА_2 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_1 , з другої сторони, за ініціативою потерпілої укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони угоди дійшли згоди щодо істотних для кримінального провадження обставин та узгодили покарання обвинуваченому у виді громадських робіт на строк 150 годин. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні угоду про примирення підтримали.
Прокурор Багнюк О.В. у підготовчому судовому засіданні проти затвердження укладену між обвинуваченим та потерпілою угоду про примирення не заперечила, мотивуючи тим, зо злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 є нетяжким, потерпіла підтвердила, що сама була ініціатором угоди, сторони підтвердили добровільність укладення ними угоди і те, що розуміють наслідки її укладення, зміст угоди відповідає вимогам КПК України і принципам кримінального законодавства, а також просила застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у вигляді направлення останнього для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Провадження щодо ОСОБА_1 є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Потерпіла ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні підтвердила те, що угода була укладена за її ініціативою.
Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, згідно з характеристикою з Піщанського старостинського округу скарг від односельчан на його поведінку не надходило.
Обставини, що пом'якшують покарання, відсутні.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .
Враховуючи, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, її умови відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, ініціатором угоди є потерпіла, суд дійшов висновку, що угоду належить затвердити та визнати обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.
Відповідно до ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, і відбуваються не більш як чотири години на день.
Перешкод для призначення узгодженого сторонами угоди вищезазначеного покарання обвинуваченому суд не вбачає.
Частинами 1, 3 ст. 91-1 КК України встановлено, що В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Враховуючи фактичні обставини скоєння злочину та тривалість скоєння домашнього насильства щодо потерпілої, з метою формування в обвинуваченого нової моделі поведінки, яка буде неагресивна та базуватиметься на принципах гендерної рівності та поваги до прав людини, суд дійшов висновку про доцільність та необхідність застосування до ОСОБА_1 обмежувального заходу у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Застосування щодо обвинуваченого такого обмежувального заходу у сукупності з зазначеним покаранням сприятиме виправленню останнього та запобіганню у майбутньому повторного вчинення ним зазначених протиправних дій.
Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає.
Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 22 січня 2025 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Строк відбуття покарання обчислювати з дня приведення вироку до виконання.
Застосувати до ОСОБА_1 обмежувальний захід, а саме направити його для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 5 - 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;
- потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз'яснення наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 6 - 7 ст. 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Антонюк