Справа № 463/10/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/179/25 Доповідач: ОСОБА_2
20 січня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2025 року щодо бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 28 грудня 2024 року,
ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28 грудня 2024 року.
Скаргу мотивував тим, що 28 грудня 2024 року ним була подана заява до Територіального управління ДБР (розташоване у м. Львові) про вчинення кримінального правопорушення. Уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в порушення вимог ст. 214 КПК України протягом 24 годин питання про внесення в ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення не вирішив, натомість фактично відмовлено у внесенні таких відомостей.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова 13 січня 2025 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28 грудня 2024 року
На дану ухвалу ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просять, скасувати оскаржувану ухвалу, направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду.
З ухвалою слідчого судді він не погоджується, оскільки при її постановленні слідчим суддею не повно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини справи, які суд вважає встановленими, порушено норми процесуального права, не виконано рішення ККС/ВС.
Наголошує, що слідчий в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, заперечення на його скаргу не подавав.
Повідомляє, що судом було надано оцінку доказам, зазначеним в заяві від 28 грудня 2024 року про кримінальне правопорушення, хоча такі не повинні були б судом досліджуватися в судовому засіданні, оскільки мали б досліджуватися слідчим після відкриття кримінального провадження.
Апелянт повідомляє, що у заяві від 28 грудня 2024 року він зазначили про вчинення кримінального правопорушення, назвали посади правопорушників, зазначили правову кваліфікацію злочину, тобто вказали усі, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України відомості, необхідні для внесення їх до ЄРДР.
Наголошує, що слідчим суддею не було витребувано та досліджено матеріали звернення, а ТУ ДБР, розташоване у Львові неналежним чином досліджено та перевірено його заяву.
В судове засідання з розгляду даної апеляційної скарги ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення такого, не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. З урахуванням ч. 4 ст. 405, 406 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що неявка апелянтів не перешкоджає проведенню розгляду апеляційної скарги у їх відсутності.
Вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин, є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_6 звернувся із заявою від 28 грудня 2024 року до Територіального управління ДБР (розташоване у м. Львові) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364, 365, 366, 367, 396, 146 КК України.
Із заперечення Старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) (а.с. 55) встановлено, що заяву ОСОБА_6 від 28 грудня 2024 року, було розглянуто та скеровано для проведення службового розслідування та встановлення факту протиправних дій посадових осіб ГУ НП у Львівській області.
Окрім того зазначено, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 28 грудня 2024 року не вбачається.
Твердження апелянта, що представник ДБР ТУ, розташованого у м. Львові, не подав заперечень на скаргу ОСОБА_6 , не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки на а.с. 55 є заперечення на скаргу ОСОБА_6 , які були оцінені слідчим суддею.
Доводи апелянта, що слідчим суддею було надано оцінку доказам, зазначеним в заяві від 28 грудня 2024 року про кримінальне правопорушення, хоча такі не повинні були б судом досліджуватися в судовому засіданні, оскільки мали б досліджуватися слідчим після відкриття кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції, досліджуючи матеріали скарги, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді є обґрунтованими належним чином тому приходить до переконання, що ухвала слідчого судді, якою було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновки викладені у ній, відповідають фактичним обставинам справи.
За наведених обставин, ухвалу слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 13 січня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 , як необґрунтовану - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 28 грудня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4