Справа № 712/18839/12
Закарпатський апеляційний суд
21.01.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів ОСОБА_1 (головуючого) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальну справу 11/4806/5/21, за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2021.
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженця с. Горінчево Хустського району Закарпатської області, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, мешканець АДРЕСА_1 , несудимий, засуджений:
- за ч. 1 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України (у редакції, що діяла на час вчинення злочину) ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 (один) рік.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного за ч. 1 ст. 140 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, що діяла на час вчинення злочину) у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази: медичні картки хворого ОСОБА_8 № 1556, 19631, 12964 - повернуто ОСОБА_8 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 у кримінальній справі 11/4806/5/21 визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
21.05.2025 до початку апеляційного розгляду, суддя ОСОБА_1 оголосив заяву про самовідвід, яку мотивував тим, що підсудним в даній кримінальній справі є ОСОБА_6 , який упродовж 1990 - 2000 роках будучи лікарем в обласній лікарні в м. Ужгороді проводив хірургічні оперативні втручання його батьку та, відповідно, між ними склалися відповідні стосунки, у зв'язку з чим вважає, що в даному кримінальному провадженні наявні обставини, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 54 КК України (в редакції Закону 1960 року).
З аналогічних підстав заявила самовідвід і суддя ОСОБА_2 , яка повідомила про те, що ОСОБА_6 , як лікуючий лікар її батька, проводив останньому оперативні втручання.
-2-
Заслухавши пояснення суддів, думку прокурора та засудженого, які залишили вирішення питання самовідводу на розсуд суду, обговоривши доводи наведені в заявах про самовідвід, колегія суддів уважає, що заяви про самовідвід підлягають задоволенню з таких підстав.
Пунктом 4 частини 1 статті 54 КПК України (1960 року) передбачено, що суддя не може брати участь в розгляді кримінальної справи при наявності обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді.
Відповідно до ст. 56 КПК України (1960 року) за наявності підстав, передбачених статтями 54-55 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція), кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма, у тому числі й ст. 53 Конвенції, гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.
17.07.1997 Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 відповідним Законом № 475/97-ВР, визнавши її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Відповідно до положень ст. 8, 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV, в Україні визнається і діє принцип верховенства права; чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Щодо безсторонності суду, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено. До того ж необхідно зазначити, що, крім всього, суди зобов'язані заслуговувати на довіру учасників процесу.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
З урахуванням вищенаведеного, а також положень Кодексу суддівської етики, які містять обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм у поведінці судді під час здійснення правосуддя, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, яким визначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення; ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
-3-
законом, апеляційний суд приходить до висновку про те, що з метою уникнення настання в учасників справи будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності суддів ОСОБА_1 й ОСОБА_2 під час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_6 , заяви суддів про самовідвід підлягають задоволенню.
При цьому, апеляційний суд вважає, що вищенаведені норми та вказані в заяві суддів ОСОБА_1 й ОСОБА_2 обставини дають підстави вважати, що розгляд апеляції засудженого ОСОБА_6 та прийняття будь-яких процесуальних рішень у даній справі може викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів ОСОБА_1 й ОСОБА_2 .
За таких обставин, з метою забезпечення неупередженого та об'єктивного розгляду апеляції ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяви суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про самовідвід.
Керуючись ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8, 9, 22, 55, 64 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» № 1906-ІУ від 29.06.2004, ст. 54, 55, 57, 379 КПК України (в редакції Закону 1960 року) та п. 11, 15 Перехідних положень КПК України,апеляційний суд
Заяви про самовідвід суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальній справі 11/4806/5/21 задовольнити.
Кримінальну справу 11/4806/5/21, за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2021, передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді