Справа № 130/1271/24
Провадження №11-кп/801/198/2025
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024 року у кримінальному провадженні, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020130000191 від 03.04.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Слобода-Межирівська Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого:
-вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.05.2022 року за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до обмеження волі строком на один рік із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки;
-вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 року за ч.4 ст.185, ст.71 КК України, який ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2024 року змінено та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років п'ять місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_8
обвинуваченого: ОСОБА_7
ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену судимість за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.05.2022 року за ч.2 ст.185 КК України, в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також всупереч вимогам Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", безпричинно, умисно, систематично вчинив насильство по відношенню до особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, - своєї матері ОСОБА_9 , яке призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку. Зокрема, ОСОБА_7 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, - своєї матері ОСОБА_9 дії, які полягали у словесних образах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, чим викликав у потерпілої ОСОБА_9 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному здоров'ю.
Так, близько 19 годин 40 хвилини 23.09.2023 року ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_9 домашнє насильство, яке полягало у безпричинному конфлікті, словесних образах, висловлюваннях на її адресу нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, внаслідок чого були викликані працівники поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_7 . За цим фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 04.10.2023 року щодо ОСОБА_7 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.10.2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Надалі 01.02.2024 року о 17 годин 30 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_9 домашнє насильство, яке полягало у безпричинному конфлікті, словесних образах, висловлюваннях на її адресу нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, внаслідок чого були викликані працівники поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_7 . За цим фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 01.02.2024 року щодо ОСОБА_7 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.02.2024 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Надалі 28.03.2024 року о 19 годин 40 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_9 домашнє насильство, яке полягало у безпричинному конфлікті, словесних образах, висловлюваннях на її адресу нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, внаслідок чого були викликані працівники поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_7 . За цим фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 28.03.2024 року щодо ОСОБА_7 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.04.2024 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Також 01.04.2024 року о 20 годин 30 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_9 домашнє насильство, яке полягало у безпричинному конфлікті, словесних образах, висловлюваннях на її адресу нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, й призвело до психологічних страждань останньої.
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ст.126-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком з покаранням за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 року, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2024 року, остаточне покарання ОСОБА_7 визначено у виді позбавлення волі строком на шість років.
В строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано покарання, відбуте ним частково за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 року, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2024 року, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.
Прокурор Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024 щодо ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України, скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 і остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з дня проголошення вироку.
В решті вирок суду лишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, щоЖмеринський міськрайонний суд Вінницької області при ухваленні оскаржуваного вироку безпідставно визначив остаточну міру покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та зарахував в строк відбування призначеного покарання покарання відбуте ним частково за попереднім вироком, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин після постановлення попереднього вироку, а тому суд у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України повинен до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024.
Крім того, відповідно до вимог абзацу 2 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається початок строку відбування покарання.
Проте, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_7 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки, призначивши міру покарання засудженому ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 6 років, при цьому взагалі не зазначив про початок строку відбування покарання, щосуперечить вимогам кримінального процесуального закону та впливає на правильність судового рішення. Початок строку необхідно рахувати з дати проголошення.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом при призначенні покарання відповідно до ст. ст. 409, 413, КПК України є підставами для скасування вироку в суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 ,який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини, кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 раніше судимий вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців, який змінено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2024 в частині зарахування строку цілодобового домашнього арешту в строк призначеного покарання та в частині початку строку відбування покарання.
Згідно ч.1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до роз'яснень викладених у правовому висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 року справа №766/3917 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв'язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вироку в цій частині, а навпаки посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосовано ст. 70 КК України, яка не підлягала застосування, не застосовано ст. 71 КК України, яка підлягала застосуванню.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 з застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 вчинив продовжуваний злочин, який закінчився 01.04.2024, тобто після постановлення вироку Жмеринського міськрайонного суду від 28.03.2024 року, тому неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області при ухваленні оскаржуваного вироку безпідставно визначив остаточну міру покарання ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та зарахував в строк відбування призначеного покарання покарання відбуте ним частково за попереднім вироком, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин після постановлення попереднього вироку.
Суд першої інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України повинен був до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024.
З урахуванням вказаного при визначені остаточного покарання застосовуються положення ст. 71 КК України.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ст. 70 КК України є підставою для скасування вироку суду першої інстанції судом апеляційної інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 409 КК України та ухвалення нового вироку.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.
Оскільки вирок суду першої інстанції скасовано, покарання ОСОБА_7 визначається на підставі ст. 71 КК України, то початок строку відбування покарання слід рахувати з дня проголошення нового вироку.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. ст. , 405, 407, 409,413, 414,420, 615 КПК України, суд апеляційної інстанції ,
Апеляційну скаргу прокурора задоволити.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024 щодо ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України скасувати в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Постановити новий вирок.
ПризначитиОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 і остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з дня проголошення вироку.
В решті вирок суду лишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3