справа № 596/712/20
14 січня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд в складі :
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовлі клопотання прокурора про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 12.03.2020 року № 12020210000000117, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,
встановив:
В провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор заявив клопотання про призначення судово-психологічної експертизи за наявними у кримінальному провадженні матеріалами з метою проведення психологічної оцінки показань неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 для встановлення факту їх правдивості та об'єктивності. Підставою для призначення даної судово- психологічної експертизи під час судового розгляду є те, що на думку прокурора неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 під час досудового розслідування давала показання, які відрізняються та суперечать показанням, які вона давала в суді під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою, у якій просить судове засідання 14.01.2025 року проводити в його відсутності, не заперечує проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечили щодо клопотання прокурора, з огляду на те, що на їх думку проведення даного виду експертизи з метою встановлення психологічного портрету потерпілої ОСОБА_6 повинно було бути предметом розгляду на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження, однак жодних експертиз на вказаній стадії з приводу встановлення психологічного портрету потерпілої не проводилося. За вказаних обставин вважають, що клопотання заявлене стороною обвинувачення є не інакше, як зловживання процесуальними правами та слугує меті затягування розгляду та порушенням розумних строків розгляду справи.
Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Суд, вивчивши клопотання прокурора та заслухавши думку сторін, вважає, що клопотання про призначення судово-психологічної експертизи для встановлення факту правдивості та об'єктивності показань неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 даних під час досудового розслідування та судового розгляду до задоволення не підлягає, оскільки прокурором не наведені підстави, передбачені ст. 332 КПК України для проведення експертизи за ухвалою суду.
На підставі наведеного і керуючись ст. 332 КПК України, суд,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1