Справа № 598/19/25
провадження № 1-в/598/44/2025
"22" січня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Збаражі клопотання засудженої ОСОБА_4 про зарахування періоду перебування під домашнім арештом у строк покарання
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, що має на утриманні малолітню дитину, непрацюючої, раніше судимої вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2022 року за ч.2, ч.3 ст.345 КК України до 07 років 06 місяців позбавлення волі,
встановив:
До провадження Збаразького районного суду надійшло клопотання засудженої ОСОБА_4 про зарахування періоду перебування від домашнім арештом у строк покарання в порядку виконання ч.7 ст.72 КК України. Відповідно до даного клопотання засуджена просить зарахувати їй період перебування її під цілодобовим домашнім арештом, а саме період з 15 листопада 2017 року по 17 вересня 2020 року, у строк покарання виходячи із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі. Також просить перерахувати строк її відбування покарання та встановити дати.
В судове засідання засуджена ОСОБА_4 та представник ДУ «Збаразька виправна колонія (№63) не з'явилися, однак на адресу суду від ним надійшли заяви, в яких вони просять проводити розгляд клопотання у їх відсутності, клопотання підтримують.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд задовольнити клопотання в частині зарахування періоду перебування під домашнім арештом у строк покарання, а саме періоди: з 15 листопада 2017 року по 01 травня 2018 року; з 05 травня 2018 року по 11 жовтня 2019 року; з 18 жовтня 2019 року по 10 вересня 2020 року, у строк покарання, виходячи із співвідношення, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі. В решті просила відмовити у задоволенні клопотання за безпідставністю заявлених вимог.
Дослідивши вказане клопотання, матеріали особової справи, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що дане клопотання підлягає до часткового задоволення.
При цьому суд виходить із наступного.
За даною справою ОСОБА_4 засуджена вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року за ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України до 01 року позбавлення волі. Відповідно до ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2022 року та остаточно визначено покарання 07 років 03 місяці позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 06 лютого 2024 року.
До винесення вищевказаного вироку суду та вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2022 року засудженій ОСОБА_4 в межах кримінального провадження в періоди: з 15 листопада 2017 року по 30 квітня 2018 року включно; з 05 травня 2018 року по 11 жовтня 2019 року включно; з 18 жовтня 2019 року по 11 вересня 2020 року включно, обирався та неодноразово продовжувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. При цьому в періоди з 01 травня 2018 року по 04 травня 2018 року, з 12 жовтня 2019 року по 17 жовтня 2019 року стосовно засудженої ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід в кримінальному провадженні. А в період з 11 вересня 2020 року їй було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби. Дані обставини знайшли своє підтвердження копіями ухвал Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від: 11.01.2018 року; 02.03.2018 року; 05.05.2018 року; 02.07.2018 року; 31.07.2018 року; 26.09.2018 року; 22.11.2018 року; 09.01.2019 року; 07.03.2019 року; 25.04.2019 року; 21.06.2019 року; 13.08.2019 року; 18.10.2019 року; 13.12.2019 року; 30.01.2020 року; 26.03.2020 року; 22.05.2020 року; 20.07.2020 року (а.с.10-39).
Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23 серпня 2023 року №3342-IX, доповнено частиною сьомою ст.72 КК України.
Згідно ч.7 ст.72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи із такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи все вищевказане, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 , засудженій згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року, у строк покарання періоди її перебування під домашнім арештом, а саме: з 15 листопада 2017 року по 30 квітня 2018 року включно; з 05 травня 2018 року по 11 жовтня 2019 року включно; з 18 жовтня 2019 року по 11 вересня 2020 року включно, із розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі, що становить 339 днів позбавлення волі.
Разом з тим, в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження ті обставини, що засудженій ОСОБА_4 в періоди з 01 травня 2018 року по 04 травня 2018 року та з 12 жовтня 2019 року по 17 жовтня 2019 року обирався або продовжування запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні, про що зазначає у своєму клопотанні засуджена. Також, в період з 11 вересня 2020 року їй, відповідно до ухвали Жмеринського міськрайоного суду Вінницької області від 11 вересня 2020 року, було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби. В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне в цій частині відмовити в задоволенні клопотання про зарахування засудженій ОСОБА_4 у строк покарання зазначені нею періоди.
Крім того, чинним законодавством не передбачено розгляд та вирішення судом питання щодо перераховування строків відбування покарання та встановлення дат, в зв'язку з чим в цій частині клопотання слід також відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.72 КК України, ст. 537, ст. 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23 серпня 2023 року №3342-IX, суд,
ухвалив:
Задовольнити частково клопотання засудженої ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Зарахувати ОСОБА_4 , засудженій згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року, у строк покарання періоди її перебування під домашнім арештом, а саме: з 15 листопада 2017 року по 30 квітня 2018 року включно; з 05 травня 2018 року по 11 жовтня 2019 року включно; з 18 жовтня 2019 року по 11 вересня 2020 року включно, із розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі, що становить 339 (триста тридцять дев'ять) днів позбавлення волі.
В решті в клопотанні відмовити.
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 22 січня 2025 року.
СУДДЯ: ОСОБА_5