Справа № 930/131/25
Провадження №2/930/372/25
21.01.2025 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Царапори О.П.
за участю секретаря судових засідань: Поліщук Р.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення місця проживання дитини,
Виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення місця проживання дитини, мотивуючи її тим, що позивач проживав однією сім'єю з 2016 по 2019 рік без реєстрації шлюбу з відповідачкою.
Під час спільного проживання у сторін народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В 2019 році мати дитини, ОСОБА_2 залишивши позивача із донькою, поїхала на роботу в м. Київ, і з того часу їхнє спілкування фактично припинилося. Увесь цей час позивач зареєстрований і проживає з донькою за адресою: АДРЕСА_1 , а місце знаходження ОСОБА_2 , матері малолітньої ОСОБА_3 позивачу невідоме, відомо лише місце її реєстрації.
Вже п'ять років позивач самостійно виховує неповнолітню доньку, яка перебуває на повному його утриманні, так як мати дівчинки жодного разу не намагалася зустрітися і поспілкуватися з дитиною. Донька, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 3 класі Комунального закладу «Муховецька гімназія» Немирівської міської ради. Позивач самостійно займається вихованням дитини, водить її до школи, займається разом із донькою підготовкою до уроків, відвідує всі дитячі свята де приймає участь його донька. Мати дитини фактично самоусунулась від її виховання, вона створила іншу сім'ю, в якій має доньку.
Внаслідок цього, позивач просить встановити факт самостійного виховання малолітньої доньки, яка проживає разом із ним і перебуває на повному його утриманні та визначити місце проживання дитини разом із ним.
Виклад позиції відповідача
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 16.01.2025 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
21.01.2025 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
21.01.2025 року від представника третьої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 16.01.2025 року прийнято до розгляду вище вказану позовну заяву та призначено підготовче засідання по справі.
В підготовче судове засідання сторони по справі не з'явилися, від позивача 21.01.2025 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд вирішив здійснювати підготовче засідання у відсутність сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Так як від відповідача подана заява про визнання позову, тому суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, немає.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мухівці, Немирівського району Вінницької області. ЇЇ батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13).
Відомості про батька неповнолітньої ОСОБА_3 записані відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а.с.9).
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Немирівської міської ради від 03.12.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім'ї: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до довідки, виданої старостою Муховецького старостинського округу від 02.12.2024 року, знаходження ОСОБА_2 , матері ОСОБА_3 , йому не відоме (а.с.15)
Рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області від 17 грудня 2024 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 , так як батьки дитини в шлюбі не перебували та проживають окремо (а.с.14).
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 31 жовтня 2023 року. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка: « ОСОБА_1 », дружини « ОСОБА_2 » (а.с.17).
ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в .м Немирів, Вінницького району Вінницької області. ЇЇ батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.18).
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як зазначено у ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою.
Відповідно до частин 1-2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 р. у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
У справах щодо здійснення одним із батьків прав на спілкування стаття 8 Конвенції передбачає батьківське право на вжиття заходів з метою возз'єднання зі своєю дитиною та обов'язок національних органів влади сприяти такому возз'єднанню настільки, наскільки інтереси дитини передбачають, що має бути зроблено все для збереження особистих стосунків, і, за необхідності, «відновлення» сім'ї; обов'язок держави полягає не у досягненні результату, а у вжитті заходів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кацпер Новаковський проти Польщі» пункт 74, від 10.01.2017 р.).
Права та обов'язки батьків щодо виховання дітей передбачені статтями 150-151 СК України, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
За ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду
Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд враховує об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема, поведінку батьків щодо дитини.
Визначення місця проживання дитини з батьком не впливатиме на її взаємовідносини з матір'ю, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.
Виходячи з викладеного вище, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної заяви та необхідність захисту прав заявника шляхом встановлення факту самостійного виховання малолітньої доньки, яка проживає разом із ним і перебуває на повному його утриманні та визначити місце проживання дитини разом із позивачем.
Оскільки сторонами не заявлені вимоги щодо розподілу між ними судових витрат, то їх розподіл відповідно до ст. 141 ЦПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 12, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), яка проживає із ним та перебуває на повному його утриманні.
Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), разом із її батьком ОСОБА_1 , за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , або за місцем його фактичного проживання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_3 .
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Немирівської міської ради, місцезнаходження: м. Немирів, вул. Соборна, буд. 26, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772619.
Суддя О.П. Царапора