Справа № 580/7114/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
14 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ганечко О.М., Чаку Є.В.,
за участю секретаря: Ольшевської Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до Приватного підприємства "Ман Зернотранс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Ман Зернотранс».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Черкаській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що начальником управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Черкаській області, розглянуто матеріали щодо проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі по ПП «Ман Зернотранс» про що складено акт від 17.07.2024 № 15459/6/23-00-13-02-06, відповідно до пп. 94.2.6 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України платник податків «Ман Зернотранс» відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, про що складено акт від 17.07.2024 № 15459/6/23-00-13-02-06, оформлено звернення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків від 17.07.204 № 15463/6/23-00-13-02-06.
18.07.2024 в.о. начальником ГУ ДПС у Чернігівській області, розглянуто звернення та додані до нього матеріали підрозділу податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків, на підставі яких було з'ясовано обставини, передбачені Податковим кодексом України, винесено рішення № 15540/6/23-00-13-02-06 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Ман Зернотранс», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою : м. Черкаси, вул. Припортова 42/1.
Відмовляючи у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існую спір про право.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частин 1 та 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:
1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;
5) стягнення коштів за податковим боргом;
6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган;
7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Колегія суддів вважає за необхідне врахувати правові висновки, сформовані Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21, а саме:
«…Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна. При цьому судова палата вважає, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним…
…Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати, що подання платником податків позову про скасування наказу про проведення перевірки є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України при перевірці заяви контролюючого органу, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, судова палата виходить з такого…
…У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.
Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб'єктом, який здійснює перевірку об'єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб'єктів владних повноважень.
Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України…»
В цьому ж судовому рішенні судова палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.11.2018 у справі № 820/3469/17, від 14.11.2018 у справі № 818/907/16, від 19.12.2018 у справі № 816/284/17, від 31.08.2020 у справі № 826/6013/16, від 07.11.2018 у справі № 820/3469/17, від 14.11.2018 у справі № 818/907/16, від 19.12.2018 у справі № 816/284/17, від 31.08.2020 у справі № 826/6013/16, від 26.02.2019 у справі № 640/20138/18, відповідно до яких у спорах за зверненнями органів державної податкової служби оскарження платником наказу про проведення перевірки свідчить про наявність «спору про право», і, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті провадження або його закриття.
За вказаних обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, не відповідають дійсним обставинам справи та є неправильними.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, отже колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року та направлення справи за заявою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до Приватного підприємства "Ман Зернотранс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права звернення із заявою про обґрунтованість адміністративного арешту, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 283, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Ганечко О.М.
Суддя Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлено - 20 січня 2025 року.