21 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13811/24
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У травні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №15999/15-32-24-05 від 19.04.2024 року на суму 340 гривень; №15997/15-32-24-05 від 19.04.2024 року на суму 1020 гривень; №15998/15-32-24-05 від 19.04.2024 року на суму 7100 гривень; №15996/15-32-24-05 від 19.04.2024 року на суму 9075 гривень; №15995/15-32-24-05 від 19.04.2024 року на суму 108900 гривень;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ про призначення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані ППР, не містить фактичної підстави його прийняття. Позивач не погоджується з висновками відповідача, що отримані кошти в сумі 484000,00 грн. є її доходом та підлягають оподаткуванню, оскільки ОСОБА_2 не займається підприємницькою чи будь-якою іншої господарською діяльністю, а відповідні кошти були отримані нею від ОСОБА_3 , що підтверджується розпискою від 30.12.2022 року. Позивач вказує, що кошти, які були перераховані на рахунки в банку АТ «ПУМБ» є позиченими коштами та 02.06.2023 року вона відповідні кошти повернула, що підтверджується розпискою від 02.06.2023 року. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №15999/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, №15997/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, №15998/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, №15996/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, №15995/15-32-24-05 від 19.04.2024 року. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1264,32 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить задовольнити апеляційну скаргу; скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не повинен був враховувати розписку, яку позивач надала до суду виходячи з того, що у позовній заяві зазначено, що кошти було отримано у однієї особи (відповідно до розписок) у розмірі 500 000 грн., однак сума, на яку вказав НБУ складає 484 000 грн, тобто існує суттєва розбіжність у 16 тисяч грн. Також з виписок, які були надані позивачем до суду у додатках разом з позовом (від 30.12.2022 та від 02.06.2023), незрозуміло, на який саме рахунок у АТ «ПУМБ» було перераховано зазначені кошти. Апелянт зазначає, що у відповідності до виписки по рахунках ОСОБА_1 (яка була надана АТ «ПУМБ» на ухвалу суду) починаючи з 09.06.2022 заходили кошти у загальній сумі 484 235 грн. (саме на таку суму НБУ було надано податкову інформацію). Апелянт зазначає, що від фізичних осіб було перераховано 105000 грн. Вказує, що позивачем не було надано жодних банківських виписок, квитанцій, на підтвердження того, що ОСОБА_3 дійсно перераховував кошти, отже суд першої інстанції взяв до уваги припущення позивача, без належних та допустимих доказів.
22 жовтня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 01.02.2024 року №806-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з 05.03.2024 року тривалістю 10 робочих днів, визначено провести перевірку за період діяльності з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року з метою здійснення контролю своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих платником податків.
Підставою для проведення перевірки став лист Державної податкової служби України від 29.11.2023 року №5639/8, яким повідомлено про отриману від Національного банку України інформацію листом від 16.11.2023 року №24-0006/84848/БТ (вх. №115068/5 від 20.11.2023 року) щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2022 році, зокрема ОСОБА_1 .
Цим листом також визначено, що при опрацюванні зазначеної інформації слід забезпечити одержання від згаданих платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та у разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, забезпечити залучення таких платників податків до декларування одержаних доходів, а у разі невиконання платниками податків податкового обов'язку - здійснення контрольно-перевірочних заходів з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області направило на адресу ОСОБА_1 лист (запит) №47845/6/15-32-24-07-06 щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень на виконання листа Державної податкової служби України від 28.11.2023 року №30046/7/99-00-24-03-008 відповідно до інформації наданої Національним банком України листом від 16.11.2023 року №24-0006/81818/БТ про надходження на рахунки банку у 2022 році грошових коштів та здійснення переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб інформації про не отримання доходу у будь якій формі та за будь якими ознаками.
Адвокат позивача 28.12.2023 року звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із адвокатським запитом, в якому просив зокрема надати інформацію, які саме суми та на який саме рахунок надходили кошти до ОСОБА_4 щодо яких необхідно надати пояснення відповідно до листа №47845/6/15-32-24-07-06 від 29.11.2023 року.
Листом від 29.12.2023 року відповідач повідомив адвоката про те, що лист від 29.11.2023 року за №47845/6/15-32-24-0 ОСОБА_4 було надано відповідно до доручення наданого листом Державної податкової служби України від 28.11.2023 року №30046/99-00-24-03-008; інформацію про те, що на рахунок ОСОБА_4 у 2022 році надійшли грошові кошти та здійснювались перекази між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ було отримано від Національного банку України (лист від 16.11.2023 року №24-0006/81818/БТ), в якому було зазначено лише обсяг зарахувань та списань, що здійснювались ОСОБА_5 в банку АТ «Пумб» без зазначення по яким саме рахункам здійснювались зазначені операції.
Адвокат позивача листом від 10.01.2024 року повідомив Головне управління ДПС в Одеській області, що ОСОБА_4 приходили різні перекази та відповідно вона не знає щодо яких саме сум їй необхідно подати роз'яснення до податкової інспекції; вона отримувала значені грошові кошти шляхом переказу в 2022 році від різних чоловіків з якими знаходилася в стосунках та від інших осіб; нею поверталися грошові кошти, які були нею позичені; надати більш детальну інформацію немає можливості, так як рахунок в банку «Пумб» був заблокований та відсутній доступ до виписок та історій транзакцій; з урахуванням відсутності навіть інформації щодо рахунків стосовно яких ставиться питання в запиті податкового органу це позбавляє особу можливості надати більш детальну інформацію.
Головним управлінням ДПС в Одеській області в період з 05.03.2024 року по 18.03.2024 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих платником податків за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за результатами якої складений акт від 25.03.2024 року №10860/15-32-24-05-09/3525007148.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п. 49.1, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України в наслідок чого встановлено неподання декларації про майновий стан та доходи за 2022 рік;
- пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. 164.1, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами самостійно за результатами річного декларування у розмірі 87120,00 грн.;
- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179, пп. 1.1 п. 16-1, пп. 1.2 п. 16-1, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено заниження суми податкового зобов'язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами самостійно за результатами річного декларування у розмірі 7260,00 грн.;
- п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено ненадання контролюючому органу первинних документів;
- пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, в наслідок подання не в повному обсязі інформації на запит контролюючого органу та неподання платником податків документів на запит контролюючого органу.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не надано до податкових органів декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік та не включено до складу доходів, суму інших доходів, отриману на банківські рахунки фізичної особи у АТ «ПУМБ» від фізичних осіб у розмірі 484000,0 грн., в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 87120,0 грн. та суму військового збору у розмірі 7260,0 грн., а також у зв'язку з ненаданням первинних документів до перевірки, у т.ч. на запит контролюючого органу.
За результатами цієї перевірки позивачу направлено податкові повідомлення-рішення:
- №15999/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, яким до позивача за порушення вимог п. 49.1, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 340,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- №15997/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, яким до позивача за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1020,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції;
- №15998/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, яким до позивача за порушення вимог пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 7100,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції;
- №15996/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, яким позивачу за порушення вимог пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 179.7 ст. 179, пп. 1.1, 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 9075,00 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 7260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1815,00 грн.;
- №15995/15-32-24-05 від 19.04.2024 року, яким позивачу за порушення вимог пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. 164.1, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 108900,00 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 87120,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21780,00 грн.
Позивач не погодилась з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому звернулась до суду з цим позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про отримання позивачем доходів у вигляді грошових переказів від фізичних осіб на загальну суму 484000,00 грн., які підлягають декларуванню та які є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, є необґрунтованим та безпідставним.
Під час розгляду справи відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обставини, викладені в акті перевірки.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №15999/15-32-24-05 від 19.04.2024 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 340,00 грн. за порушення п. 49.1, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, №15996/15-32-24-05 від 19.04.2024 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по військовому збору в загальному розмірі 9075,00 грн. за порушення пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 179.7 ст. 179, пп. 1.1, 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та №15995/15-32-24-05 від 19.04.2024 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 108900,00 грн. за порушення пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. 164.1, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України є протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.
Відповідно до пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З огляду на вказані норми відповідачем правомірно прийнято наказ від 01.02.2024 року №806-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.03.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт №1444/15-32-24-05 «Про ненадання документів до перевірки фізичною особою ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 », яким визначено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів, пов'язаних із провадженням діяльності, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів до бюджету з одержаних доходів у розмірі 484000,00 грн.
Вказані обставини також знайшли своє відображення в акті перевірки від 25.03.2024 року №10860/15-32-24-05-09/3525007148 та стали підставою для прийняття ППР №15997/15-32-24-05 від 19.04.2024 року та №15998/15-32-24-05 від 19.04.2024 року.
При цьому, вимога контролюючого органу про надання пояснень та їх документальних підтверджень повинна бути чіткою та зрозумілою.
Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо необхідної інформації та повного переліку документів є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та можливих наслідків недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Разом з цим, відповідач в направленому позивачу запиті №47845/6/15-32-24-07-06 від 29.11.2023 року про надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень щодо надходження на рахунки банку у 2022 році грошових коштів та здійснення переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб інформації про не отримання доходу у будь якій формі та за будь якими ознаками, не дотримався вказаних вимог, оскільки в ньому не зазначено чіткого переліку необхідних інформації та документів.
Тобто, недотримання в даному випадку принципу правової визначеності призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Вказане призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки.
Згідно з п. 121.1, 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 7100,00 грн.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №15997/15-32-24-05 від 19.04.2024 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020,00 грн. за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та №15998/15-32-24-05 від 19.04.2024 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 7100,00 грн. за порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.
Згідно з п. 49.1, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. 164.1, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з пп. 1.1, 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з п. 123.1, 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про отримання ОСОБА_1 доходів в 2022 році у вигляді грошових переказів від фізичних осіб на загальну суму 484000,00 грн. з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), які підлягають декларуванню та які є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Такий висновок відповідачем зроблений на підставі отриманої інформації про надходження на рахунки банку у 2022 році грошових коштів та здійснення переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб інформації про не отримання доходу у будь якій формі та за будь якими ознаками.
З матеріалів справи вбачається, що згідно розписки від 30.12.2022 року ОСОБА_1 отримала в борг від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 500000 гривень, шляхом перерахування відповідних коштів на картковий рахунок в АТ «ПУМБ» декількома переказами протягом 06.2022-09.2022, та зобов'язалась відповідні кошти повернути до 01.06.2023 року.
На підставі зазначеного, позивач зазначає, що ці кошти, які були перераховані на рахунки в банку АТ «ПУМБ», є позиченими коштами.
Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи розписки від 02.06.2023 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 500000 гривень в повному обсязі, які були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» протягом 06.2022-09.2022 та щодо яких виготовлена розписка від 30.12.2022 року (а.с. 31).
Відповідно до положень п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи);
і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Як вже зазначалося, 28.12.2023 року адвокатом на адресу ГУ ДПС в Одеській області був направлений запит №06/28/5, відповідно до якого адвокат просив надати інформацію, які саме суми та на який саме рахунок надходили кошти до ОСОБА_4 щодо яких необхідно надати пояснення, однак 29.12.2023 року листом №51514/6/15-32-24-07-10 відповідач повідомив, що лист від 29.11.2023 року щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень надано відповідно до доручення Державної податкової служби України від 28.11.2023 року, а інформацію про те, що на рахунок позивача у 2022 році надійшли грошові кошти та здійснювались перекази між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ отримано від Національного банку України листом від 16.11.2023 року, в якому було зазначено лише обсяг зарахувань та списань що здійснювались ОСОБА_5 в банку АТ «ПУМБ» без зазначення по яким саме рахунком здійснювалися зазначені операції.
З урахуванням наведеного, позивач вказує, що такі обставини призвели до того, що ОСОБА_2 та її адвокат були позбавлені можливості надати пояснення щодо руху грошових коштів, оскільки ГУ ДПС в Одеській області не відповідало на жодне питання адвоката про суми зарахування щодо яких необхідно надати пояснення та про лист НБУ.
При цьому, відповідач у вказаному запиті не дотримався вимог чіткості і зрозумілості, оскільки не зазначив переліку необхідних інформації та документів, що в свою чергу призвело до необізнаності платника податків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що отримані в борг грошові кошти та в подальшому повернуті є доходом позивача у розумінні Податкового кодексу України, що підлягають декларуванню та в подальшому оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Фактично висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблені лише на підставі отриманого листа від ДПС України щодо наданої НБУ інформації про обсяги переказів по рахункам ОСОБА_1 на суму 484000,00 грн. у 2022 році.
При цьому, податковий орган не вичинив належних дій з метою перевірки походження вказаних коштів, встановлення осіб, які їх перераховували, не встановив рахунки, з яких надходили ці кошти, та не звертався до банківських установ щодо розкриття банківської таємниці з метою встановлення походження цих коштів.
Тобто, контролюючий орган обмежився виключно інформацією про надходження коштів на рахунки без будь-якої перевірки цих фактів.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції до суду від АБ «ПУМБ» надійшли виписки по банківським рахункам ОСОБА_1 , з яких не вбачається фізичних осіб, які здійснювали переказ коштів, як і призначення вказаних переказів.
При цьому, такі виписки не були покладені в основу акту перевірки, не досліджувалися під час перевірки та не підтверджують факти отримання позивачем доходу.
Таким чином, висновок відповідача про отримання позивачем доходів у вигляді грошових переказів від фізичних осіб на загальну суму 484000,00 грн., які підлягають декларуванню та які є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, є необґрунтованим та безпідставним.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх скасування.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик