Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
21 січня 2025 р. Справа № 520/16525/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024, по справі № 520/16525/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні 01.03.2024, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті у грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби, щодо премії відсотки премії, зазначені у наказах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 01.01.2020 по 31.12.2020 про преміювання від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом;
з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби, щодо премії відсотки премії, зазначені у наказах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року про преміювання від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом;
з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби, щодо премії відсотки премії, зазначені у наказах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 01.01.2022 по 31.12.2022 про преміювання від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом;
з 01.01.2023 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби, щодо премії відсотки премії, зазначені у наказах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року про преміювання від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом.
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 01.03.2024 (день звільнення) по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення (але не більше шести місяців), виходячи з нормативної формули положень ст. 117 КЗпП України та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, з урахуванням принципу співмірності, законодавчо закріпленого ст.117 КЗпП України у спосіб множення показника середньоденного грошового забезпечення за два останні місяці перед звільненням 1651,65 грн. на кількість днів затримки розрахунку, але не більше шести місяців (з урахуванням обмежень, встановлених ст.117 КЗпП України).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
- з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- з 01.01.2023 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що саме на відповідача приписами чинного законодавства України покладено обов'язок провести повний розрахунок із позивачем саме у день звільнення останнього з військової служби, відсутність проведення такого розрахунку є наслідком протиправної бездіяльності відповідача, а отже наявність вини останнього при непроведенні остаточного розрахунку при звільненні для роботодавця настає відповідність, яка визначена ст.117 КЗпП України. Також апелянт наголошував, що такі вимоги не є передчасними.
Крім того, апелянт зазначав, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 28.01.2020.
Також апелянт звертав увагу, що судом першої інстанції не зазначено мотивів відмови у задоволені позову в частині зобов'язання відповідача при розрахунку грошового забезпечення позивача обчислювати надбавку за особливості проходження служби у спосіб правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби; щодо премії - відсотки премії, зазначені у наказах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про преміювання позивача від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, позивач перебував на службі у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до 01.03.2024.
Листом від 06.06.2024 № 65020-5400/65/90 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у відповідь на запит представника позивача повідомило, що з 01.03.2018 посадові оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. Підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача відсутні.
Позивач, не погодившись із відмовою відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 29.01.2020 у позивача виникло право на грошового забезпечення, складові якого розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні можливе після проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»(далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня 2020 року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року».
Враховуючи, що розрахункову величину змінено з 29 січня 2020 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача належало використовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, а з 01 січня 2021 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Зазначена правова позиція також узгоджується із постановою Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог стосовно перерахунку грошового забезпечення позивача (з урахуванням раніше сплачених сум), починаючи саме з 29.01.2020 - набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, з прийняттям якої фактично змінено розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно задоволення позовних вимог за період з 01.01.2020 по 28.01.2020 є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За наведених обставин колегія суддів зазначає, що вимога щодо зобов'язання відповідача при розрахунку грошового забезпечення позивача обчислювати надбавку за особливості проходження служби у спосіб правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби; щодо премії - відсотки премії, зазначені у наказах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про преміювання позивача від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом, не спрямована на захист порушеного права, заявлена на майбутнє, а отже є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист та поновлення порушених прав, а суд не має достатніх підстав вважати, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення на виконання даного судового рішення відповідачем будуть вчинені дії, які порушують права позивача.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.03.2024 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 117 КЗпП України (в редакції Закону від 01.07.2022 № 2352-ІХ) визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Із матеріалів справи встановлено, що на момент звільнення позивача 01.03.2024 відповідачем не було виплачено грошове забезпечення у повному обсязі, обчислене із застосуванням розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Так, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України ст. 117 передбачає відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, зокрема, виплату працівнику його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, однак не більш як за шість місяців.
Таким чином, встановивши, що позивачу не виплачено грошове забезпечення у повному обсязі, що є порушенням законодавства про оплату праці, суд першої інстанції своїм рішенням зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум за періоди з 29.01.2020 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Разом із тим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за затримку виплати наведених вище сум є такими, що заявлені на майбутнє, а отже не підлягають задоволенню.
Втім колегія суддів із такими висновками не погоджується, оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають усталеній практиці Верховного Суду.
Так, у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/11699/21 Верховним Судом зазначено, що сталою та послідовною є практика Верховного Суду про наявність підстав при вирішенні спору про стягнення невиплаченої у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України, належної працівнику заробітної плати (її частини), одночасно вирішувати питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, вимоги щодо якого є похідними від вимог про стягнення невиплаченої (не своєчасно виплаченої) працівнику заробітної плати (її частини) при звільненні (до прикладу постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 640/9375/20, від 09.02.2023 у справі № 620/2338/20 та інш.).
Верховний Суд надаючи оцінку застосуванню положень ст. 117 КЗпП неодноразово наголошував на обов'язку визначення розміру середнього заробітку за час затримки органом, який виносить рішення по суті спору, зокрема у постановах від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19, від 26.11.2020 у справі № 520/1365/2020, від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а та інш.
У постанові від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19 Верховний Суд констатував, що ст. 117 КЗпП України покладено обов'язок щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, встановивши порушення законодавства про оплату праці, що створює підставу для відповідальності роботодавця за ст. 117 КЗпП України, суд повинен визначити розмір суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначений висновок, зокрема, сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2023 у справі № 640/36441/21.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими, з огляду на що наявні підстави для задоволенні даної частини позовних вимог.
Здійснюючи розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні колегія суддів виходить з наступного.
Положеннями ст. 117 КЗпП України, у редакції Закону № 2352-ІХ, час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає оплаті середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.
Отже, за період з 02.03.2024 кількість днів затримки складає 184 дні.
Відповідно до архівної відомості № 1 за період з квітня 2023 по березень 2024, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, за січень 2024 грошове забезпечення позивача склало - 39872,06 грн, за лютий 2024 - 59226,9 грн., загалом - 99098,96 грн.
Отже, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає 1651,6 грн. (99098,96 грн. / 60 день).
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 1651,6 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) * 184 (кількість днів затримки розрахунку) = 303894,4 грн.
Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів доходить висновку щодо стягнення з відповідача суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у загальному розмірі 303894,4 грн.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку, з прийняттям в цій частині постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі № 520/16525/24 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 303894 (триста три тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 40 коп.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі № 520/16525/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло