20 січня 2025 р. Справа № 520/14656/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 11.10.24 по справі № 520/14656/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та її виплаті згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23 - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23 з виплатою недоотриманих сум пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату недотриманих сум пенсії згідно отриманих ним 12.06.2023 довідок Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції без обмеження пенсії будь-яким максимальним розміром з 01.02.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про повне виконання судового рішення по цій справі у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправні дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у відмові провести перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23, наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який повинен використовуватись при визначенні посадових окладів та окладів за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Крім того, зазначив, що відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства, не зважаючи на неодноразові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема у справах № 520/13806/23 та № 520/13553/2020, систематично обмежується пенсія позивача максимальним розміром, без наведення жодних на те правових підстав. Така поведінка позивача, є прямим свідченням того, що у разі задоволення позовних вимог у цій справі, відповідачем так само буде застосовано обмеження розміру пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, що суперечить рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022.
Також, стверджував, що неодноразове безпідставне затягування виконання рішень судів відповідачем з посиланням на відсутність бюджетних коштів для здійснення належних позивачу виплат, свідчить про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області подати до суду докази своєчасного та повного виконання рішення суду після набрання ним законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 520/14656/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та її виплаті згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 року за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 року за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23, з виплатою недоотриманих сум пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі № 520/14656/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та встановленні судового контролю за виконанням рішення, а в частині задоволення позову рішення суду залишити без змін.
Вийти за межі позовної вимоги щодо встановлення дати, з якої потрібно виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021.
Прийняти в цій частині постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром з 20.12.2016.
Встановити судовий контроль за виконанням постанови суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем до матеріалів справи надано усі належні та достатні докази, які підтверджують виплату пенсії позивача з обмеженням максимальним розміром навіть за наявності судового рішення, яким зобов'язано відповідача не вчиняти такі дії, що не було належним чином досліджено судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин, у зв'язку з чим не обрано належний спосіб захисту порушених прав позивача. Керуючись правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.10.2024 по справі № 560/5340/22, наполягав, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 обмеження максимальним розміром пенсії не підлягають застосуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині саме з 20.12.2016.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти вимог, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги по справі № 520/14656/24, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначив, що після набрання законної сили Постановою № 704 (01.03.2018) Кабінетом Міністрів України не приймалось жодних рішень з приводу підвищення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, у зв'язку з чим, такі показники для перерахунку пенсій обчислюються з використанням сталої величини - прожиткового мінімуму, визначеного Постановою № 704 на рівні 1762,00 грн, що свідчить про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, які містять виключно умовні обчислення посадового окладу без факту реального підвищення поточної винагороди за службу діючого військовослужбовця.
Крім того, вважав правомірним здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача у межах максимального розміру, встановленого нормами частини 1 статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), яка підлягала застосуванню при вирішенні спірних правовідносин та встановлювала обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19.
Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що виходячи з мотивувальної та резолютивної частин Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.202 № 7-р(ІІ)/2022, а також враховуючи норму частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії (незалежно від її виду) особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у разі, якщо звернення за її призначенням мало/матиме місце починаючи з 12.04.2023, водночас, пенсію позивачу призначено до цієї дати, а документи про належність до вищезазначених осіб до пенсійного органу не надавались, що унеможливлює проведення позивачу перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.
При цьому додав, що в межах спірних правовідносин таке право позивача не є порушеним, а тому позовні вимоги в цій частині звернуті на майбутнє.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду зауважив, що заявляючи відповідне клопотання, позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що рішення суду буде тривалий час не виконуватись відповідачем, а права ОСОБА_1 не будуть поновлені у межах розумних строків, у зв'язку з чим, вважав, що дана вимога не підлягає задоволенню.
У надісланих до суду апеляційної інстанції поясненнях, позивач, зазначив, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 520/13806/23 було встановлено право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, однак не зважаючи на це, ГУ ПФУ в Харківській області, здійснюючи перерахунки пенсії позивача, продовжує протиправно застосовувати приписи Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та Закону № 3668-VI в частині обмеження розмірів пенсій, які втратили чинність після визнання їх рішеннями Конституційного Суду України неконституційними. Така протиправна поведінка відповідача підтверджується самим розміром пенсії позивача, який у серпні 2023 року становив 22213,69 грн, а вже у вересні цього ж року складав 20930,00 грн та виплачувався позивачу до березня 2024 року, після чого, та по теперішній час розмір пенсії позивача визначений на рівні 23610,00 грн, не зважаючи на те, що повинен був складати 25713,69 грн з урахуванням індексації пенсії у розмірі 1500 грн.
Посилаючись на положення статті 77 КАС України наполягав, що відповідачем, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу на підтвердження своєї протиправної бездіяльності після отримання ним 12.06.2023 довідок від 02.06.2023 про розмір грошового забезпечення позивача, складених Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, як і не надано доказів того, що відповідачем рішення суду буде виконано своєчасно та без обмеження максимальним розміром.
Враховуючи викладене, вважав встановлення судового контролю та вихід за межі позову єдиним ефективним засобом захисту порушеного права позивача на отримання пенсії згідно чинного законодавства та рішень суду, у зв'язку з чим, просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 2262-XII з 05.06.2018 у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 по справі № 520/2207/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Північно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції; Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у не складанні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку із підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021, 2022, 2023 років.
Зобов'язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у розмірі 2270 грн.
Зобов'язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04,1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у розмірі 2481 грн.
Зобов'язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 по справі № 520/2207/23 та відповідно до Постанови № 704 Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було складено на ім'я позивача довідки від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Вказані довідки були направлені на адресу пенсійного органу, однак відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача на їх підставі, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся з запитом до відповідача щодо перерахунку його пенсії.
Листом від 01.09.2023 № 2000-0203-8/120004 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та її виплаті відповідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання пенсії, виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023, оскільки надані Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області підтверджуючі довідки від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 є належної підставою для перерахунку пенсії позивача, однак, відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 року за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23, з виплатою недоотриманих сум пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2021, суд першої інстанції дійшов висновку, що наразі відсутні підстави вважати, що після перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23 відповідачем буде обмежена пенсія позивача з 01.01.2021 будь-яким максимальним розміром, у зв'язку з чим, суд зазначив, що позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.
Розглядаючи вимогу позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про повне виконання судового рішення по цій справі у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання цим рішенням законної сили, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду в порядку частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині відмови у задоволенні позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями частини 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначені Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення № 7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Однак, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017 внесено зміни у Закон № 2262-XII (у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), незважаючи на те, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, оскільки внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, такі зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом в постановах від 17.05.2021 по справі № 343/870/17, від 10.09.2021 по справі № 300/633/19 та від 24.09.2021 по справі № 370/2610/17.
При цьому, відповідно до правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі № 520/13806/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати з 07.12.2022 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 07.12.2022 щомісячну доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
За результатами апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 520/13806/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі № 520/13806/23 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром.
Здійснено вихід за межі позовних вимог.
Прийнято в цій частині постанову, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з вересня 2023 року.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 520/13806/23 залишено без змін.
Наявною в матеріалах справи інформацією з електронної бази даних отримувачів пенсій силових міністерств і відомств про розмір та складові пенсії станом на 01.08.2024 (а.с 98) вбачається, що з урахуванням проведеного перерахунку пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/13806/23, станом на 01.08.2024 розмір пенсії позивача становив 23610,00 грн. При цьому, колегією суддів встановлено, що усі складові з яких обраховується пенсія позивача, загалом становлять 34003,15 грн. Отже, матеріалами справи підтверджено обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром після її перерахунку на виконання рішення суду.
Беручи до уваги, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 520/13806/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з вересня 2023 року, а також враховуючи, що за спірний період стаття 43 Закону № 2262-XII не містила положень, за якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром слід визнати такими, що не ґрунтуються на законі, тобто, протиправними.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що приписи статті 2 Закону № 3668-VI, за якою тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», не може перевищувати 10740 гривень, не можуть бути підставою для обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки такі обмеження пенсії на підставі вказаної норми було можливим лише до 31.12.2017, в той час як позовні вимоги заявлені позивачем за період часу з 01.02.2021.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
В рішенні № 7-рп/2016 від 20.12.2016 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина 1 статті 17 Основного Закону України).
Норми частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи, ГУ ПФУ в Харківській області, не зважаючи на постанову Другого апеляційного адміністративного суду, прийняту у справі № 520/13806/23, продовжує обмежувати пенсію ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто діяти протиправно.
Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, з 20.12.2016 після набрання чинності рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2016 від 20.12.2016, пенсійний орган зобов'язаний виплачувати, зокрема, позивачу пенсію, не обмежуючи її максимальним розміром. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - виплатити пенсію у належному розмірі або відмовити у такій виплаті. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії відповідно до довідок Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та за № 350/4.1/12-23 без обмеження пенсії будь-яким максимальним розміром з 01.02.2021, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.
З огляду на те, що згідно з наданими до пенсійного органу довідками Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про грошове забезпечення від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23 грошове забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється розмір пенсії позивача збільшилося саме з 01.01.2021, заявлені в апеляційній скарзі вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром з 20.12.2016 задоволенню не підлягають, оскільки позивач не набув права на такий перерахунок з іншої дати, ніж 01.02.2021.
Щодо вимог ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд апеляційної інстанції враховує, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Враховуючи те, що станом на момент ухвалення постанови у колегії суддів відсутні об'єктивні, підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності встановлення такого заходу судового контролю за виконанням рішення суду, як зобов'язання відповідача подати звіт про повне виконання судового рішення, останнє не буде виконано пенсійним органом, а права ОСОБА_1 не будуть поновлені у межах розумних строків, вимоги апелянта про необхідність постановлення ухвали про встановлення судового контролю у справі № 520/14656/24 задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин у справі дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії відповідно до довідок Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та за № 350/4.1/12-23 без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2021, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі № 520/14656/24 підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям постанови про задоволення позову.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі № 520/14656/24 - в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасувати.
Прийняти в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, з під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії відповідно до довідок Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та за № 350/4.1/12-23 без обмеження пенсії будь-яким максимальним розміром з 01.02.2021.
У задоволенні вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про повне виконання судового рішення по цій справі у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання цим рішенням законної сили - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко