21 січня 2025 р. Справа № 520/23035/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.11.24 по справі № 520/23035/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445789-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445804-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445789-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445804-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024, на думку позивача, підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445789-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 9804,20 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445804-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 у сумі 4042,32 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що положення статті 266 ПК України передбачають ненарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях активних бойових дій або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Оскільки Сахновщинська об'єднана територіальна громада не входила до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій протягом 2022 - 2023 років, то відповідно висновок суду першої інстанції про неможливість нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.03.2022 року до 06.05.2023 року є помилковим та не ґрунтується на відповідних нормах матеріального права.
Представник відповідача вважає, що судом першої інстанцій при винесенні судового рішення не було враховано тієї обставини, що вимоги п.п.69.22 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на даний час є чинними та не конституційними не визнавались, тому незастосування чинного на момент виникнення спірних правовідносин закону судом можливо лише у таких випадках: 1) його явної неконституційності (частина третя та четверта статті 7 КАС України); 2) неясності/ двозначності його положень (нерелевантності або «незастосовності» стосовно спірних правовідносин); 3) застосування іншого закону (шляхом подолання колізії).
На переконання представника відповідача, судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що вказані зміни до податкового законодавства України, приймались під час повномасштабної війни, в умовах агресії російської федерації проти України, з метою забезпечення видатків на оборону та соціальний захист населення в складних економічних умовах, що не виключає можливості ретроспективних змін до законодавства. Отже, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС діяло у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Крім того, представник відповідача вважає, що стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп. є неспівмірним зі складністю справи.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є власником нежитлової нерухомості розташованої за адресою: Харківська обл., смт. Сахновщина, вул. Заозерна, гараж 7, загальною площею 362,0 кв.м.
Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445789-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 11765,00 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445804-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 12127,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445789-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 9804,20 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445804-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 у сумі 4042,32 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"(затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 був прийнятий Закон України № 2142-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22, яким зокрема передбачено, що тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об'єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, за п.п. 69.22 п. 69 підр. 10 розд. ХХ “Перехідні положення» ПК України, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказ №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.
Відповідно до вказаного Переліку вся територія Красноградського району Харківської області віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії з 24.02.2022 по 09.06.2023.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що нерухоме майно, яке в період з 01.01.2022 по 31.12.2023 належало на праві власності позивачу, знаходиться на території Сахновщанської селищної громади, яка входить до Красноградського району Харківської області.
Разом з тим, 11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-IX (набрав чинності 06.05.2023), яким підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується: 1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України: за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб. Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Отже, з 06.05.2023 року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об'єкти нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Як встановлено судом першої інстанції, вся територія Красноградського району Харківської області віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії з 24.02.2022 по 09.06.2023.
За таких обставин, позивачу в даному випадку не повинен нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.03.2022 року до 06.05.2023 року.
Разом з тим, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податкове зобов'язання протиправно за весь період 2022 року на суму 11765,00 грн. та за весь період 2023 року на суму 12127,00 грн.
При цьому, статтею 266 ПК України передбачено, що базовим податковим періодом для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для є календарний рік. В той же час, податок обчислюється починаючи з місяця, в якому виникає обов'язок для сплати такого податку.
Згідно розрахунків податкового зобов'язання позивачу визначено податкове зобов'язання за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 9804,20 грн. та з 01.01.2023 по 30.04.2023 у сумі 4042,32 грн.
Відповідно до правової позиції, Верховного Суду у постанові від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, часткове скасування податкового повідомлення-рішення не може розглядатися, як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445789-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 9804,20 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0445804-2414-2022-UА63060090000041888 від 16.04.2024 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 у сумі 4042,32 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно того, що стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правничої допомоги №12/08-01 від 12.08.2024 року укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Франковським Євгеном Володимировичем (Адвокат).
Крім того, матеріали справи містять копію звіту витраченого часу адвокатом, згідно якого вартість послуг склала 7000,00 грн., квитанції до прибуткового ордера від 14.08.2024, про оплату правової допомоги у сумі 7000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи часткове задоволення позову, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року по справі № 520/23035/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 по справі № 520/23035/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва