21 січня 2025 року справа №200/525/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Бідак Олени Олегівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 200/525/23 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та невиплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю Державної прикордонної служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
В обґрунтування позову зазначив, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Отже, набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, що підтверджується відповідною довідкою.
Проте, відповідач протиправно виплачував додаткову винагороду у розмірі лише 30 000,00 грн. щомісячно у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє право на отримання виплати додаткової щомісячної винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 у розмірі 100 000,00 грн в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати частково рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити в частині його позовних вимог щодо нарахування та виплати спірної додаткової винагороди за період з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині доводів щодо підстав відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати спірної додаткової винагороди за період з 22 лютого 2022 року по 08 жовтня 2022 року; в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки довідці військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 № 4155. Позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі у зв'язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, в тому числі надіслання довідки іншій військовій частині, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою України порядку.
Отже, довідка військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 № 4155 є належним доказом для доведення обставин, необхідних для виплати позивачу підвищеної додаткової винагороди відповідно до постанови № 168.
Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01.11.2022 № 282, від 02.12.2022 № 311, від 02.01.2023 № 1, які містяться в загальному доступі, визначено неподільно Сумську область, як район ведення воєнних (бойових) дій за період з 01.10.2022 по 31.12.2022. Тому суд першої інстанції повинен був керуватися саме наказами Головнокомандувача, а не Переліком територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24.04.2022 № 75.
Також судом першої інстанції було витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази по справі, але відповідач вимоги ухвали не виконав.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду 16 травня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових та заходах, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів такої участі у таких діях та заходах.
Су апеляційної інстанції відхилив як доказ довідку військової частини НОМЕР_2 від 08 січня 2023 року № 4155, вказавши, що вона не є довідкою, що підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, що складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Постановою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року за касаційною скаргою адвоката Бідак О.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 скасовано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не здійснив комплексної оцінки наявних у справі доказів. Зокрема, цей суд не розглянув доведеність участі позивача у бойових діях та заходах в окреслений ним період цією довідкою у сукупності з іншими доказами у справі.
Суд апеляційної інстанції не дослідив накази/розпорядження, які стали передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_2 для виконання відповідних завдань до ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з жовтня 2022 року (мається на увазі бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф).
Суд апеляційної інстанції не відповів на головне питання - яке саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року та чим це підтверджується.
Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, перебуваючи на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф у відрядженні в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ), але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000,00 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.
Не дослідив суд апеляційної інстанції записи журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу, не перевірив чи містять вони згадки про військовослужбовця ОСОБА_1 та його безпосередню участь бойових діях та заходах за окреслений період.
Поза увагою залишив суд апеляційної інстанції також питання чи складався визначений пунктом 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ рапорт щодо позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_3 прикордонному загону (військова частина НОМЕР_2 ) у заявлений період, адже оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного від 04 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження по справі та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Як свідчать матеріали справи, 10 квітня 2024 року представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування доказів, в якому просив поновити строк на його подання та витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази у справі, зокрема витяги з журналів бойових дій за період з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, бойових розпоряджень за період з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в тому числі начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 19 вересня 2022 року № 276/гриф, від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф, від 25 жовтня 2022 року № 1697/гриф, від 06 січня 2023 року № 82/гриф, обґрунтовуючи подане клопотання належністю цих документів до предмета доказування та їх значенням для встановлення обставин справи. Подане клопотання представник позивача також мотивував ігноруванням відповідачем вимог суду першої інстанції про надання доказів, а також ненаданням зазначених документів на адвокатський запит представника позивача.
16 травня 2024 року представник позивача подав клопотання до суду апеляційної інстанції про доповнення або зміну апеляційної скарги у зв'язку з отриманими відповідями від військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_3 прикордонного загону на адвокатські запити. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження та долучення доказів, в якому просив прийняти доповнення до апеляційної скарги та врахувати їх при перегляді рішення суду першої інстанції, визнати поважними та обґрунтованими причини неподання позивачем долучених до доповнення до апеляційної скарги доказів, поновити та встановити додатковий строк для подання доказів.
Розгляд клопотань здійснено в порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, представником позивача надані доповнення до апеляційної скарги, в яких зауважено на врахування при прийнятті апеляційним судом судового рішення за результатами розгляду доказів- архівних відомостей про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень-грудень 2022 року, рапортів на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168, в тому числі у підвищеному розмірі, адвокатських запитів до НОМЕР_3 прикордонного загону та військової частини НОМЕР_1 та відповідей на них щодо підстав виплати додаткової винагороди позивачу, наказів про її виплату, витягу з журналу службово-бойових дій.
Як свідчать матеріали справи судом першої інстанції було витребувано у військової частини НОМЕР_1 зазначені письмові докази по справі, але відповідачем ухвала суду не виконана, докази суду не надані.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач розірвав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Урсаленком Б.О., який представляв інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції, з підстав неналежного виконання адвокатом своїх обов'язків, уклав новий договір на стадії апеляційного оскарження з адвокатом Бідак О.О., яка 08 березня 2024 року надіслала запити про надання доказів по справі до НОМЕР_3 прикордонного загону та військової частини НОМЕР_1 (в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції), проте відповіді надійшли тільки в травні 2024 року, суд дійшов висновку, що представником позивача строк на подачу доповнень до апеляційної скарги пропущений з поважних причин і цей строк підлягає поновленню, а надані представником позивача додаткові докази необхідно долучити до справи.
Також підлягає задоволенню клопотання представника позивача про витребування доказів по справі з врахуванням підстав скасування Верховним Судом постанови апеляційної інстанції від 16.05.2024.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів недостатньо для повного, всебічного та належного розгляду апеляційної скарги, тому постало питання про необхідність витребування наступних відомостей:
бойових розпоряджень за період з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в тому числі начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 19 вересня 2022 року № 276/гриф, від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф, від 25 жовтня 2022 року № 1697/гриф, від 06 січня 2023 року № 82/гриф, бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби від 16 вересня 2022 року № 165гриф.
Також необхідно витребувати пояснення у військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_3 прикордонного загону з наданням інформації які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року та чим це підтверджується.
Оскільки судом прийняті надані представником додаткові докази, надані на її адвокатський запит військовою частиною НОМЕР_1 та НОМЕР_3 прикордонним загоном - архівні відомості про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень-грудень 2022 року, рапорти на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168, в тому числі у підвищеному розмірі, адвокатські запити до НОМЕР_3 прикордонного загону та військової частини НОМЕР_1 та відповіді на них щодо підстав виплати додаткової винагороди позивачу, накази про її виплату, витяг з журналу службово-бойових дій за спірний період, тому зазначені документи не потребують повторного витребування у відповідача.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 295, 303, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати поважними причини пропуску строку представником позивача адвокатом Бідак О.О. на подання доповнень до апеляційної скарги у справі № 200/525/23.
2. Прийняти доповнення до апеляційної скарги від 16 травня 2024 року, подані адвокатом Бідак О.О.
3. Долучити до матеріалів справи надані адвокатом Бідак О.О. докази: архівні відомості про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень-грудень 2022 року, рапорти на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168, в тому числі у підвищеному розмірі, адвокатські запити до НОМЕР_3 прикордонного загону та військової частини НОМЕР_1 та відповіді на них щодо підстав виплати додаткової винагороди позивачу, накази про її виплату, витяг з журналу службово-бойових дій за період жовтень-грудень 2022 року.
4. Відзиви на доповнення до апеляційної скарги (відповідно до ст.304 КАС України), а також заперечення щодо поданих заяв чи клопотань можуть бути подані до Першого апеляційного адміністративного суду в строк до 15 лютого 2025 року.
5. Зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) надати суду наступні відомості:
- бойові розпорядження за період з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в тому числі начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 19 вересня 2022 року № 276/гриф, від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф, від 25 жовтня 2022 року № 1697/гриф, від 06 січня 2023 року № 82/гриф,
- бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби від 16 вересня 2022 року № 165гриф;
- письмові пояснення, з наданням наступної інформації: які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року та чим це підтверджується.
6. Зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) надати суду наступні відомості:
- бойові розпорядження за період з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в тому числі начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 19 вересня 2022 року № 276/гриф, від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф, від 25 жовтня 2022 року № 1697/гриф, від 06 січня 2023 року № 82/гриф,
- бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби від 16 вересня 2022 року № 165гриф;
- письмові пояснення, з наданням наступної інформації: які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року та чим це підтверджується.
З врахуванням дії воєнного стану зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) та НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) зазначені докази надати до 25 лютого 2025 року.
Попередити керівників НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) та НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, зокрема, штраф у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 149 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту складання 21 січня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко