Справа №757/32772/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/855/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
21 січня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09.11.2016,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016, у межах кримінального провадження №32016100000000135 від 09.11.2016.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяву про скасування арешту на рахунку ОСОБА_3 в ПАТ «БАНК КАМБІО» договір №дф-04/1039, за яким банк прийняв на вкладний рахунок НОМЕР_1.840 грошові кошти.
15 січня 2025 року до Київського апеляційного суду з Печерського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 21.12.2016, у межах кримінального провадження №32016100000000135 від 09.11.2016 року.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, поданого у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України.
Вказане узгоджується з висновком щодо правозастосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК, викладеним Об'єднаноюпалатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 травня 2024 року в справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208 кмо 23), в якій зазначено, що ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
В даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, постановленої у порядку ч.1 ст. 174 КПК України, вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2