про залишення позовної заяви без руху
21 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/172/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо не звільнення старшого слідчого відділення №3 (смт. Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 8 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 14.09.2024, на підставі поданого нею рапорту про звільнення зі служби в поліції від 20.07.2024 та за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 31.12.2024, на підставі поданого нею рапорту про звільнення зі служби в поліції від 01.12.2024;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області прийняти рішення про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення №3 (смт. Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 13.01.2025, який є останнім днем її виходу на службу, на підставі поданих нею рапортів про звільнення зі служби в поліції від 20.07.2024 та від 01.12.2024.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження бездіяльності відповідача щодо не звільнення позивача зі служби в поліції на підставі рапортів від 20.07.2024 р. та 01.12.2024 р.
Суд звертає увагу, що 20.07.2024 р. позивач звернулась до відповідача із рапортом на звільнення за п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 14.09.2024, однак відповідачем не було прийнято рішення за результатами розгляду даного рапорту. Таким чином, позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав 14.09.2024 р., у день з якого вона просила звільнити її зі служби в поліції та який мав бути останнім її робочим днем. Отже, місячний строк на оскарження бездіяльності відповідача в цій частині позову закінчився 14.10.2024 р., в той час як позов подано лише 17.01.2025 р. без обґрунтувань поважності причин пропущення місячного строку звернення до суду з даним позовом.
Також суд встановив, що 01.12.2024 р. позивач звернулась до відповідача із рапортом на звільнення за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 31.12.2024 року. Вказаний рапорт був розглянутий відповідачем 13.12.2024 р., що підтверджується листом №16291-2024, в якому позивачу повідомлено про можливість її звільнення зі служби в поліції не раніше 3-х місячного терміну з дати подання рапорту на звільнення, який був отриманий відповідачем 06.12.2024 року. Таким чином, саме 13.12.2024 р. (з вказаного листа Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №16291-2024) позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, в частині розгляду рапорту від 01.12.2024 р. Отже, місячний строк на оскарження бездіяльності відповідача в цій частині позову закінчився 13.01.2025 р., в той час як позов подано лише 17.01.2025 р. без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку звернення до суду з даним позовом.
Крім того, доводи позивача щодо правомірних сподівань про звільнення її зі служби в поліції на підставі рапортів від 20.07.2024 р. та 01.12.2024 р. суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки продовжуючи працювати після визначеної у рапорті від 20.07.2024 р. дати - 14.09.2024 р., а також після ознайомлення 13.12.2024 р. з листом відповідача №16291-2024, позивач була обізнана про порушення своїх прав та інтересів. Однак, як вказано у позові, позивач продовжила працювати та невиправдано зволікала із зверненням до суду із даним позовом, а тому суд не може прийняти вказані доводи на підтвердження поважності причин пропущення місячного строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду із поданим позовом.
За правилами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд звертає увагу, що підставою для звільнення у рапорті від 20.07.2024 р. вказано - п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій), а у рапорті від 01.12.2024 р. - п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Тобто, у вказаних рапортах позивачем визначено різні підстави для звільнення, а тому незрозумілими є доводи позивача щодо звільнення її зі служби в поліції одночасно на підставі двох різних рапортів.
Суд наголошує, що нормами чинного законодавства не передбачено звільнення працівника з роботи одночасно з двох різних підстав, отже, сформовані позовні вимоги містять суперечності та невідповідності. Таким чином, позивачу необхідно уточнити (сформувати належним чином) позовні вимоги, та їх обґрунтування відповідно до обставин (предмету) спору та сформувати обраний спосіб захисту з урахуванням вимог ст. 5, 19 КАС України.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280 грн).
За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн).
За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов про оскарження бездіяльності відповідача щодо не звільнення позивача зі служби в поліції на підставі рапортів від 20.07.2024 р. та 01.12.2024 р., які є самостійними та різними вимогами. Таким чином, позивачем подано позов, який містить дві вимоги немайнового характеру, за подання якого розмір судового збору становить 2422,40 грн (1211,20*2), однак позивач надав суду докази сплати судового збору лише в розмірі 1211,20 гривень.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
- обґрунтувати поважність причин (із наданням відповідних доказів) щодо пропущення строку звернення до суду з даним позовом;
- уточнити (сформувати належним чином) позовні вимоги, їх обґрунтування відповідно до обставин (предмету) спору та сформувати обраний спосіб захисту з урахуванням вимог ст. 5, 19 КАС України;
- надати докази сплати решти суми судового збору за кожну вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 гривень.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна