Іменем України
21 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1422/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Каліча Євгена Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 21 листопада 2024 року надійшла позовна заява адвоката Каліча Євгена Анатолійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення за результатами заяви позивача від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 05 листопада 2024 року № СД/3592, яким відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
3) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 16 жовтня 2024 року подано заяву до відповідача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (здобуття особою вищої освіти, яка навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»).
На електронну пошту позивача 06 листопада 2024 року надійшло рішення відповідача, оформлене листом від 05 листопада 2024 року № СД/3592, яким відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що позивачу необхідно стати на військовий облік за новим місцем проживання.
З посиланням на норми Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, представник позивача зазначає, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації зобов'язаний був направити позивачу письмове повідомлення за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку № 560, а не відповідь у формі листа.
З посиланням на положення частини десятої статті 1, частини третьої статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, представник позивача стверджує, що відповідач мав розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року по суті порушеного у ній питання, оскільки зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 , тобто у зоні відповідальності саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому позивач і перебуває на військовому обліку.
З огляду на викладене, представник позивача вважає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення № 154, Порядку № 560, Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Порядку № 1487, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви про відстрочку.
З урахуванням викладеного, представник позивача вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою від 22 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом подати відзив не скористався, витребувані судом докази не надав.
Керуючись положеннями статей 80, 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними в ній доказами та матеріалами.
Від представника позивача 06 січня 2025 року надійшли додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 08 січня 2024 року відмовити у задоволенні клопотання адвоката Каліча Є.А. в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно із військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+», є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зареєстроване місце проживання позивача підтверджено інформацією, відображеною у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 27 вересня 2012 року Сєвєродонецьким МВУДМС України в Луганській області 27 вересня 2012 року, та у витязі з Реєстру територіальної громади від 24 вересня 2024 року № 2024/011562559.
Позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, разом з якою надав:
1) нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 НОМЕР_2 , виданому 27 вересня 2012 року Сєвєродонецьким МВУДМС України в Луганській області 27 вересня 2012 року;
2) нотаріально засвідчену копію картки платника податків ОСОБА_1 , виданої 20 січня 2011 року ДПІ в м. Сєвєродонецьку;
3) витяг від 24 вересня 2024 року № 2024/011562559 з Реєстру територіальної громади про зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 , сформований через застосунок «Дія»;
4) нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , виданого 08 вересня 2021 року органом 4439;
5) військово-обліковий документ, сформований у застосунку «Резерв+» 15 жовтня 2024 року;
6) нотаріально засвідчену копію Атестату про повну загальну середню освіту ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданого 30 червня 2015 року Державним навчальним закладом «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей»;
7) нотаріально засвідчену копію Диплому кваліфікованого робітника ОСОБА_1 К15 044582 серії НОМЕР_5 , виданого 30 червня 2015 року Державним навчальним закладом «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей»;
8) виписку з Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про професійну (професійно-технічну) освіту ОСОБА_1 від 02 жовтня 2024 року № 216365, сформованої з Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти;
9) нотаріально засвідчену копію Довідки (з перекладом) Вищої школи управління і адміністрації у м. Ополе Академії прикладних наук, Республіка Польща, від 24 травня 2024 року № ІО.3267.2024/24-05-2024 про зарахування ОСОБА_1 у період з 01 жовтня 2024 року по 30 вересня 2027 року за денною формою навчання І ступню (бакалавр) за спеціальністю: Управління І ступеню;
10) нотаріально засвідчену копію Довідки (з перекладом) Вищої школи управління і адміністрації у м. Ополе Академії прикладних наук, Республіка Польща, від 22 травня 2024 року № 798/2024/К про сплату ОСОБА_2 вартості навчання першого ступеня вищої освіти за денною формою та відсутність заборгованості зі сплати за навчання.
Заява про відстрочку разом з доданими до неї документами направлена позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_3 з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення відправлення та отримання останнім 24 жовтня 2024 року, що підтверджено відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
У відповідь позивачем на електронну пошту отримано лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 листопада 2024 року № СД/3592, яким повідомлено, що заяву позивача від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період розглянуто командуванням ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повідомлено, що згідно із статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
Військовозобов'язані особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання повинні із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами звернутися до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік та території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, що передбачено пунктом 7 частини першої Правил військового обліку.
На підставі вищевказаного, керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано позивачу звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за теперішнім місцем проживання для постановки на військовий облік та отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Копії всіх вищевказаних документів надані позивачем в матеріали справи.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022 від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, від 05 лютого 2024 року № 49/2024, від 06 травня 2024 року № 271/2024, від 23 липня 2024 року № 469/2024 та від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому, Указами Президента України, зокрема від 06.05.2024 № 272/2024, від 23.07.2024 № 470/2024, продовжено строк проведення загальної мобілізації.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною п'ятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Частиною восьмою статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев'ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-ХІІ Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 33 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема: військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України з військового обліку військовозобов'язаних, зокрема, які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац четвертий);
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий).
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначено статтею 22 Закону № 3543-XII.
При цьому, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно із частиною сьомою статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина восьма статті 23 Закону № 3543-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який відповідно до пункту 1 визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (абзаци перший-третій пункту 57 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).
Пунктом 60 Порядку № 560 унормовано, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із пунктом 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (абзац перший пункту 63 Порядку № 560).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).
Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 за зареєстрованим місцем проживання.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, до якої додав документи, які, на думку позивача, є достатніми для прийняття комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позитивного рішення.
Однак відповідач всупереч визначеної Порядком № 560 процедури надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, заяву позивача по суті порушеного у ній питання не розглянув, не надав оцінки наявності чи відсутності у позивача законних підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та не прийняв оформленого протоколом рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки.
Тобто судом встановлено, що відповідач фактично самоусунувся від виконання покладеного на нього чинним законодавством обов'язку щодо оформлення для військовозобов'язаного відстрочки від призову під час мобілізації, яка надається в установленому порядку, та проведення перевірки підстав її надання.
У листі від 05 листопада 2024 року № СД/3592 ІНФОРМАЦІЯ_2 з посиланням на положення статті 33 Закону № 2232-ХІІ, пункту 7 частини першої Правил військового обліку лише вказано позивачу звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за теперішнім місцем проживання для постановки на військовий облік та отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Проте з наведеними у листі від 05 листопада 2024 року № СД/3592 твердженнями відповідача суд не погоджується та вважає їх протиправними, з огляду на таке.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 1487 та Правил військового обліку дає підстави для висновку, що позивач, як військовозобов'язаний, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинен:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у разі залишення свого зареєстрованого місця проживання;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.
При цьому суд зауважує, що згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зняттю з військового обліку військовозобов'язаного у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки підлягає громадянин України, який вибув в іншу місцевість та став на військовий облік за новим місцем проживання.
Як вже вище вказано, згідно з інформацією, зазначеною у паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданому 27 вересня 2012 року Сєвєродонецьким МВУДМС України в Луганській області 27 вересня 2012 року, та у витязі з Реєстру територіальної громади від 24 вересня 2024 року № 2024/011562559, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Місто Сєвєродонецьк є зоною відповідальності саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дійсно, за матеріалами справи, позивач залишив своє зареєстроване місце проживання та переїхав на нове місце проживання, про що повідомив через застосунок «Резерв+».
Так, за даними військово-облікового документу, сформованого позивачем у застосунку «Резерв+» 15 жовтня 2024 року, фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_4 .
Проте, надані відповідачу разом із заявою від 16 жовтня 2024 року документи, які також подані в матеріали справи, не свідчать, що фактичне місце проживання позивача, повідомлене ним з метою актуалізації даних, є також його місцем перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи.
Тому суд вважає, що відповідач безпідставно вказує на порушення позивачем Правил військового обліку та вимагає від позивача стати на військовий облік за його фактичним місцем проживання, про яке відсутні відомості, що таке місце проживання є місцем обліку позивача як внутрішньо переміщеної особи, та тим самим ухиляється від свого обов'язку щодо оформлення для позивача відстрочки від призову під час мобілізації (за наявності для цього законних підстав).
Підсумовуючи встановлені обставини, за вище наведеного правового врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що до зняття позивача з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач є належним суб'єктом для розгляду та вирішення заяви позивача від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.
Щодо обраного представником позивача способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України закріплено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України.
За встановлених в цій справі обставин, зважаючи, що відповідач ухиляється від розгляду заяви позивача по суті порушеного у ньому питання із дотриманням процедури, визначеної Порядком № 560, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із дотриманням процедури, визначеної Порядком № 560, та прийняттям відповідного рішення.
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із дотриманням процедури, визначеної Порядком № 560, та прийняттям відповідного рішення.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого листом від 05 листопада 2024 року № СД/3592, то у задоволенні цієї вимоги слід відмовити, оскільки лист відповідача у розумінні КАС України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке тягне за собою настання негативних наслідків для позивача, тому скасування такого рішення жодним чином не сприятиме відновленню порушених прав позивача, а отже не є ефективним.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, то в її задоволенні слід також відмовити, з огляду на таке.
Аналіз вказаних вище пунктів Порядку № 560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов'язаних про надання відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією.
У свою чергу, відповідач не вивчав і не надавав оцінки підставам та документам, що додані до заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, та не здійснював перевірку відомостей за допомогою відповідних публічних електронних реєстрів.
А тому, у цьому контексті суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша стаття 2 КАС України).
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.
У цій справі, суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність рішення відповідача щодо відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд не має повноважень здійснювати вивчення та оцінку документів позивача, що на його думку підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу, до тих пір, до поки вони не були предметом перевірки та розгляду комісією, а відтак і зобов'язувати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки позивачу.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно із квитанцією від 20 листопада 2024 року № 2574-4087-9613-3509 позивачем сплачений судовий збір за подання до суду цього позову в сумі 1211,20 грн.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
В позовній заяві заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, дві з яких є пов'язаними та мають похідний характер від основної вимоги.
Відтак, позивач за подання даної позовної заяви мав сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 968,96 грн (968,96 грн (1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024) х коефіцієнт 0,8) (за позовні вимоги немайнового характеру).
Вказане свідчить, що позивачем сплачений судовий збір в розмірі більшому, ніж встановлено законом на 242,24 грн.
Пунктом першим частини першої статті 7 Закону № 3674-VI встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а позов підлягає задоволенню в основній вимозі, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Одночасно суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду із заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Каліча Євгена Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_5 , фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із дотриманням процедури, визначеної Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та прийняттям відповідного рішення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із дотриманням процедури, визначеної Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та прийняттям відповідного рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплат судового збору в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова