21 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/39/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
08 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Єнокян Катерина Леонідівна (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо незастосування при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період служби: з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2020 року; за період служби з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2021 року; за період служби з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року; за період служби з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових за періоди служби: з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01 січня 2020 року, за період служби з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01 січня 2021 року, за період служби з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01 січня 2022 року, за період служби з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано представнику позивача протягом десяти днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
16 січня 2025 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що позивач з 12 червня 2019 року проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 . Протягом військової служби позивач постійно перебуває у військовій частині, що значно ускладнює звернення за правовою допомогою щодо захисту своїх прав та соціальних гарантій, у зв'язку з неможливістю залишити місце розташування частини за власним бажанням.
Позивач не є фахівцем у галузі права, а тому не має бути обізнаний в питаннях правильного нарахування грошового забезпечення. Відповідно про можливість порушення свої прав позивач дізнався після звернення за правовою допомогою до фахівців у галузі права. Так, коли у позивача виникла можливість, а саме 28 листопада 2024 року, для відновлення своїх порушених прав позивач звернувся за правовою допомогою до адвокатського об'єднання «Ганна Іщенко та партнери», що підтверджується відповідним договором про надання правничої допомоги від 28 листопада 2024 року № 2024-0394.
Відповідно до вищевказаного договору представниками позивача вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору та збору необхідних доказів для доведення обставин порушення прав та законних інтересів позивача, а саме: 04 грудня 2024 року на адресу ВЧ НОМЕР_2 в інтересах позивача направлено заяву про перерахунок грошового забезпечення. 10 грудня 2024 року, за результатами розгляду заяви отримано лист ВЧ НОМЕР_2 від 10 грудня 2024 року № 1/1114, після чого представником позивача вивчено вище зазначені документи та ініційовано підготовку позовної заяви.
Отже, саме після отримання 04 грудня 2024 року від ВЧ НОМЕР_2 офіційної відповіді на заяву про перерахунок та виплату грошового забезпечення разом з запитуваними довідками про грошове забезпечення позивачу стало відомо про те, що за період служби військовою частиною нарахування грошового забезпечення здійснювалось не у відповідності чинного законодавства.
На підставі вказаного представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду і поновити цей строк.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
В ухвалі 13 січня 2025 року суд дійшов висновку, що позивач звернувся з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Вказане свідчить, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Доводи позивача щодо введення в Україні воєнного стану не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки введення воєнного стану в Україні є загальновідомою обставиною та не потребує доказування, водночас позивач не вказав, які саме обставини у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану перешкоджали йому звернутися до суду в межах встановленого строку звернення до суду.
Суд наголошує, що представник позивача помилково вважає, що перебіг строку звернення до суду для позивача розпочався з дня отримання від відповідача відповіді на свій запит, а це лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати у повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.
Окрім того суд зазначає, що, отримуючи грошове забезпечення кожного місяця, позивач не міг не знати про його розмір. Заявлені вимоги стосуються сум, нарахованих та виплачених позивачу під час проходження військової служби, а не пов'язаних з його звільненням, а тому отримуючи грошове забезпечення та будучи достовірно обізнаним з розміром виплачених сум, позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав з підстав, викладених у позові, та своєчасно звернутися з цим позовом. Позивач не був позбавлений права під час проходження служби звернутися до відповідача за отриманням інформації про складові грошового забезпечення та їх розміри, карток грошового забезпечення, розрахункових листів тощо. Однак позивач не навів жодної об'єктивної підстави стосовно неможливості його звернення до відповідача для з'ясування складових отриманих сум грошового забезпечення під час періоду проходження ним служби.
Щодо обмеження позивача у праві доступу до правосуддя суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач не був позбавлений права звернутися до фахівців щодо отримання юридичної допомоги. Позивач самостійно позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, оскільки нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
На думку суду, самі по собі вказані доводи не впливають на можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, у тому числі за участю представника, чого позивачем тривалий час не було здійснено, що свідчить про триваючи пасивну поведінку позивача.
З урахуванням вказаного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, визнаються судом неповажними, оскільки позивач, починаючи з 19 липня 2022 року, мав можливість з'ясувати питання щодо виплати грошового забезпечення.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України визначена, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі вказаного суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року позивачем був пропущений без наявності поважних підстав, тому його позовну заяву в указаній частині треба повернути.
Керуючись статтями 122, 123, 169 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Єнокян Катерини Леонідівни про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період служби з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року; за період служби з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів; зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових за періоди служби з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01 січня 2022 року, за період служби з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів - повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль