21 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/36/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін по адміністративній справі №360/36/25 за позовом адвоката Солонець Сергія Миколайовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Солонець Сергія Миколайовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач), в якому просить:
-визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Луганській області Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 23.01.2024 №13/12-32- 24-05-11-2403216015;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області прийняти Рішення щодо неможливості ФОП ОСОБА_1 (податковий номер 2403216015) своєчасно виконувати свої податкові обов'язки в частині реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів, нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у період з 24.02.2022 по 28.11.2022;
-стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень та сплачені витрати на професійну правову допомогу.
Ухвалою суду від 10 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.01.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, в якому просив розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, дослідивши матеріали електронної справи, суд дійшов наступного.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 визначено форму адміністративного судочинства для розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, порядок подання сторонами заяв по суті справи і доказів необхідних для повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №9901/491/19 (11-1189заі19).
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява №8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «ВарелаАссаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 по справі №440/2722/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що розгляд справи по суті в письмовому провадженні жодним чином не порушує основні засади (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб учасники справи згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладають у відповідних заявах по суті справи. Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи.
Керуючись статями 12, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін по адміністративній справі №360/36/25 за позовом адвоката Солонець Сергія Миколайовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Н.М. Басова