02 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1879/23
провадження № 2-ап/340/1/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО, розглянувши заяву представника позивача про збільшення позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил оборони Збройних Сил України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно не видання відповідних витягів із наказів (бойових розпоряджень), у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», необхідних для розрахунку військовослужбовцю ОСОБА_1 розміру додаткової винагороди як такому, що приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з травня 2022 року по 22.07.2022 року з розрахунку 100 000 грн. на місяць та для отримання статусу учасника бойових дій;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати Витяг з журналу бойових дій військової частини із зазначенням інформації про безпосередню участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у бойових діях; Витяг із наказу (Наказ) про введення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в зону бойових дій; Витяг із наказу (Наказ) про виведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із зони бойових дій;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з травня 2022 року по 22.07.2022 року;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з травня 2022 року по 22.07.2022 року.
Ухвалою суду 30.01.2024 року відкрито провадження у цій справі.
23.08.2024 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, за змістом якої, крім первинно заявлених позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ від 29.07.2022 року №96/ДСК в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а також витребувати у відповідача належним чином завірену копію наказу від 29.07.2022 року №96/ДСК з наявними матеріалами службового розслідування, що передували винесенню наказу №96/ДСК від 29.07.2022 року.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві представника позивача з урахуванням дотримання норм процесуального права, суд вказує наступне.
За положеннями частини 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, але не у будь-який час, а лише до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання.
Оскільки з моменту відкриття провадження у справі минуло більше ніж 30 днів, розгляд справи по суті вже розпочався, а отже вказана заява подана позивачем з порушенням строків її подання.
Суд також зазначає, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії «зміна» передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношенню до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами статті 47 КАС України.
Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У свою чергу, збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість, суд наголошує, що доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.
Разом з тим, предметом позову є вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Відтак, подана позивачем заява про «збільшення» позовних вимог охоплюється критерієм «зміна» предмету позову, проте не охоплюється критерієм «збільшення розміру» позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Суд вказує, що позовні вимоги, визначені позивачем у первісному позові, із врахуванням уточнень, стосуються правомірності ненарахування відповідачем додаткової винагороди позивачу як такому, що приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з травня 2022 року по 22.07.2022 року.
Позивач же натомість у поданій заяві просить визнати протиправним та скасувати наказ від 29.07.2022 року №96/ДСК в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у даній справі, та за заявою про збільшення позовних вимог дозволяє зробити висновок, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги до та нові підстави позову. Така заява фактично містить нові позовні вимоги немайнового характеру, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається на будь-якій стадії судового розгляду.
За наведених обставин суд робить висновок про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 47, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог - відмовити.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО