м. Вінниця
20 січня 2025 р. Справа № 120/13626/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.01.2025 року адміністративний позов задоволено. Зокрема, визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 року по 28.02.2024 року, з 01.03.2024 року максимальним розміром та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
До суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, що фактично мотивована відсутністю вирішеного у судовому порядку розміру нарахованої пенсії. Позивач наголошує, що формуючи прохальну частину позову, ним висунуто вищезазначені вимоги. Відтак, виникає необхідність в ухваленні додаткового судового рішення.
Ознайомившись з вказаною заявою, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Суд наголошує, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
Разом із тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Розглядаючи спір по суті, суд виходив із наявних у матеріалах справи наявних розрахунках пенсійного забезпечення позивача.
Так, судом було констатовано протиправність дій головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, посилаючись зокрема на норму права, відображену у ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Так, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд врахував, що відповідач після перерахунків пенсії з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року здійснив нарахування пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої постановами КМУ № 168, № 185, однак обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Відтак, судом було вирішено, що похідна позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області проводити з 01.02.2023 року, 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд зауважує, що у випадку задоволення позову, суд не зобов'язаний дослівно дублювати позовні вимоги особи, не порушуючи при цьому зміст та суть способу захисту, у визначений ним спосіб.
Більше того, з матеріалів справи не вбачалося порушень прав позивача щодо обмеження пенсії сталим максимальним розміром.
До того ж, такі спірні правовідносини виникли після виконання рішення та, відповідно, не охоплювалися спірними правовідносинами.
Тобто, вказані обставини знаходяться поза межами предмету спору, з приводу якого ухвалено рішення.
Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Додаткове судове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати юридичні факти, які пов'язані із належність виконання судового рішення.
Відтак, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 252 КАС України, є вичерпним і доводи скаржника не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 252, 256, 294 КАС України, -
Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 120/13626/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович