м. Вінниця
21 січня 2025 р. Справа № 120/12068/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії, що полягають у неврахуванні доходів, отриманих ОСОБА_1 за час роботи на підприємствах, що знаходяться на території Російської Федерації з липня 1996 року по серпень 2015 року включно, в розмірах визначених довідками від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04, від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25;
- зобов'язати перерахувати пенсію з 07.12.2023 із врахуванням отриманих за час роботи на території Російської Федерації доходів з липня 1996 року по серпень 2015 року включно, в розмірах визначених довідками від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04, від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що отримує пільгову пенсію за віком з 07.12.2023, призначену за рішенням Вінницького окружного адміністративного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 120/68/24. Разом з тим, з розрахунку розміру своєї пенсії позивач дізнався, що при її призначенні пенсійним органом не враховано відомості про заробітну плату на території РФ з липня 1996 року по серпень 2015 року, тому заробітна плата позивача обчислена за даними, що містяться в індивідуальних відомостях на застраховану особу.
Позивач не погоджується з такими діями суб'єкта владних повноважень, тому за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою від 20.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
10.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечила щодо задоволення заявлених позивачем вимог та вказала, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 07.12.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058).
Пенсія ОСОБА_1 призначена на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 120/68/24. Даним рішенням зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2023 про призначення пенсії, з урахування висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення, а саме: "З метою повного та всебічного захисту прав позивача, враховуючи те, що відповідні періоди працевлаштування набуті в РФ відповідачем не досліджувався, не надавалася оцінка та розрахунок ні період працевлаштування, а ні відповідні довідки, що дають право на зарахування стажу до пільгового та заробітної плати, задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача із урахування висновків суду." Рішення суду не має зобов'язального характеру щодо призначення пенсії з врахуванням заробітної плати, зазначеної в довідках № 1839/99-10-04 від 10.08.2023, № 1840/99-10-04 від 10.08.2023, № 1841/99-10-04 від 10.08.2023, № 1842/99-10-04 від 10.08.2023, № 25 від 14.08.2023, тому права позивача порушені не були.
Окрім того чинне законодавство України встановлює обов'язкову умову для можливості врахування заробітку при обчисленні пенсії особи - сплата відповідних страхових внесків з такого заробітку (доходу). При цьому в Україні діє законодавчо визначений принцип рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також диференціації розмірів пенсій. Разом з тим з 23.12.2022 набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифіковані Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 10.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 3140/98-ВР.
З 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадян, які проживали, працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.
Тому, на думку відповідача, підстави для перегляду призначеної пенсії відсутні, а дії Пенсійного фонду законні та обґрунтовані.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Вінницькій області, де отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.12.2023, призначену пенсійним органом із врахуванням висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 120/68/24.
Як вказує позивач, з розрахунку розміру своєї пенсії він дізнався, що при призначенні пенсійним такої органом не враховано відомості про його заробітну плату отриману під час роботи на території РФ з липня 1996 року по серпень 2015 року.
В подальшому, 26.07.2024 позивач звернувся до ГУ ПФ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату в розмірах визначених цими ж довідками: від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04, від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25.
Проте, листом від 26.08.2024 № 11440-10040/Р-02/8-0200/24 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, вказавши про те, що первинні документи, якими б підтверджувалась дані довідки про заробітну плату заявником не надано, тому відсутні законні підстави для перерахунку пенсії.
Крім того, 01.01.2023 РФприпинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадян, які проживали, працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.
Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо неврахування довідок про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди, які враховані відповідачем до загального та спеціального (пільгового) із врахуванням висновків ВОАС, викладених у рішенні від 03.06.2024 справі 120/68/24, та вважаючи, що позивач має право на перерахунок пенсії саме з 07.12.2023 (з дати призначення пенсії) останній звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон №1058).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абз. 4 і 5 ч.1 ст. 40 Закону № 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 (Порядок № 22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку № 22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку № 22-1).
Оцінюючи відмову позивачу у перерахунку пенсії, суд зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Законом України від 11 липня 1995 року за № 290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (Угода від 15 квітня 1994 року).
Відповідно до ст. 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно з ст. 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Приписами п. 2 і 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст. 11 Угоди від 13 березня 1992 року, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за № 1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, прийнято рішення про вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд висновує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22 вказав, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом Російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 підлягають застосуванню при призначенні пенсії позивачу, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в Росії і позивач мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Крім того, приписами абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Так, позивачем до пенсійного органу та разом із матеріалами позовної заяви до суду надано довідки про заробітну плату від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04, від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25.
Вищезазначені довідки про заробітну плату містять посилання на первинні документи, на підставі яких їх було видано, підписані керівником, головним бухгалтером, містять печатку та адресу місцезнаходження відповідних підприємств, відтак підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
Водночас суд зазначає, що у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/68/24, наголошено, що не є підставами для відмови у врахуванні документів щодо стажу в РФ той факт що Росія вийшла з Угоди та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 07.12.2023.
Таким чином, за результатами повторного розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення про призначення позивачу пенсії, до страхового стажу зараховано спірні періоди роботи в РФ, однак при обчисленні пенсії пенсійним органом не враховано заробітну плату (дохід) за період страхового стажу позивача на території Російської Федерації.
В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що неможливість відповідачем провести перевірку відомостей зазначених у довідках про розмір заробітної плати не може бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та останній не може вплинути на них.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22 взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24 лютого 2022 року припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку № 22-1.
У постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
З урахуванням наведеного, позовні вимоги належить задовольнити повністю шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області, що полягають у неврахуванні при призначенні пенсії за віком доходів, отриманих ОСОБА_1 , на підставі довідок від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04, від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25 та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 07.12.2023 (з дня призначення пенсії) з урахуванням вище зазначених довідок.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягають у неврахуванні при призначенні пенсії доходів, отриманих ОСОБА_1 на підставі довідок від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04, від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 07.12.2023 (з дня призначення пенсії), із урахуванням довідок від 10.08.2023 № 1839/99-10-04, від 10.08.2023 № 1840/99-10-04, від 10.08.2023 № 1841/99-10-04 , від 10.08.2023 № 1842/99-10-04, від 14.08.2023 № 25, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.01.2025.
Суддя Томчук Андрій Валерійович