про забезпечення позову
м. Вінниця
20 січня 2025 р. Справа № 120/590/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду 16.01.2025 надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за змістом якої просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 2340 «Про накладення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії»; - визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 329-р «Про усунення порушень АТ «Вінницяобленерго».
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 329-р «Про усунення порушень у АТ «Вінницяобленерго» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову представник позивача зазначає, що оскарження до суду Постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2340 та Розпорядження НКРЕКП від 24.12.2024 № 329-р зокрема викликано тим, що у законодавстві, яким регулюється діяльність НКРЕКП, не передбачені випадки, коли відомості про оплату праці працівників надаються Регулятору, при цьому згідно статті 31 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. При цьому така згода відсутня. Крім того, на думку представника позивача не допускається обробка персональних даних про фізичну особу, яка є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Окремо представник позивача зауважує, що Регулятор не має права вимагати інформацію щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, оскільки пунктом 41.6 статті 41 Податкового Кодексу України передбачено, що інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів. При цьому, витребування листом від 15.08.2024 № 9113/14.1.1/7-24 та листом-вимогою від 03.10.2024 № 11124/14.1.1/7-24 інформації та копій документів було потрібно Регулятору для перевірки поданої АТ «Вінницяобленерго» протягом 2020 - 2022 років звітності. Однак НКРЕКП не мала належних правових підстав для витребування інформації та копій документів, щоб перевірити подану АТ «Вінницяобленерго» звітність, а також для проведення перевірки, оскільки відповідно до підпункту 4 пункту 1 Закону України від 03.03.2022 № 2115 «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період воєнного стану або стану війни», не має права проводити перевірку звітності у період воєнного стану.
Так, Розпорядженням НКРЕКП від 24.12.2024 № 329-р зобов'язано АТ «Вінницяобленерго» усунути порушення підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, у частині надання достовірних документів (їх копій) та інформації (даних, відомостей, звітності), необхідної для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП, для чого у строк до 15.01.2025 надати до НКРЕКП інформацію та завірені в установленому законодавством порядку копії документів, запитувані у листі НКРЕКП від 15.08.2024 № 9113/14.1.1/7-24.
Тобто, у разі виконання Розпорядження НКРЕКП від 24.12.2024 № 329-р та надання запитуваних інформації та копій документів до ухвалення рішення у даній справі, взагалі втрачається мета та зміст судового захисту, оскільки АТ «Вінницяобленерго» фактично оскаржує саме правомірність витребування Регулятором інформації та копій документів, що містять, в тому числі, чутливі конфіденційні інформацію та персональні дані, що охороняються законом.
Отже, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. З підстав зазначеного представник просить суд про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд дійшов висновку, що розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, виходячи з меж поданої заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд при вирішенні питання про забезпечення позову враховує наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відтак, заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує, доводи представника позивача в частині, що покладення зобов'язання на АТ «Вінницяобленерго» усунути порушення пп. 7 п. 2.2. Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, у частині надання достовірних документів (їх копій) та інформації (даних, відомостей, звітності), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше 10 робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановленні НКРЕКП, для чого у строк до 15.01.2025 надати НКРЕККП інформацію та завіренні в установленому законодавством порядку копії документів, запитуванні у НКРЕКП від 15.08.2024 за № 9113/14.1.1/7-24. Тобто, у разі виконання Розпорядження НКРЕКП від 24.12.2024 № 329-р та надання запитуваної інформації та копій документів до ухвалення рішення у дані й адміністративній справі, втрачається мета та зміст судового захисту.
Наведене, на думку представника позивача, призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Отже, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, слід оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на обставини справи, судом встановлено, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є обґрунтованим та необхідним для забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача. При тому, що виконання вимоги НКРЕКП до ухвалення рішення у справі по суті може призвести до втрати сенсу судового захисту, оскільки запитувані документи містять конфіденційну інформацію та персональні дані, розкриття яких може завдати позивачеві невиправної шкоди. Невжиття заходів забезпечення позову створює ризик значного порушення принципу ефективного судового захисту та рівності сторін.
Таким чином, забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення виконання спірного розпорядження НКРЕКП є необхідним для збереження існуючого становища до моменту вирішення справи по суті та забезпечення балансу інтересів сторін, у зв'язку з чим заяву про забезпечення позову належить задовольнити.
Окремо суд зауважує про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про стягнення судового збору за подання заяви про забезпечення позову з огляду на таке.
Так, заява про забезпечення позову є складовою процесуальних дій, які спрямовані на захист прав та інтересів учасників судового провадження. Судовий збір, сплачений за її подання, компенсує витрати, пов'язані з розглядом заяви, що виключає можливість його повернення. При цьому, факт розгляду заяви судом по суті підтверджує використання процесуальних прав заявника та виконання судом своїх повноважень, що унеможливлює стягнення сплаченого збору за подання заяви про забезпечення позову.
Питання стягнення судового збору може бути вирішене виключно в межах, визначених законом, у відповідності до ст. 139 КАС України, зокрема у разі завершення розгляду справи по суті чи за інших підстав, передбачених статтею 7 Закону України «Про судовий збір». У даному випадку такі підстави відсутні. З огляду на викладене, клопотання про стягнення судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
заяву Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про забезпечення адміністративного позову у справі № 120/590/25 за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Зупинити дію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 329-р "Про усунення порушень Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/590/25.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна