про закриття провадження в справі
м. Вінниця
20 січня 2025 р. Справа № 120/9553/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
до Літинської селищної ради Літинського району Вінницькій області
про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Літинської селищної ради Літинського району Вінницькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позивачі просять суд:
-визнати протиправною бездіяльність Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка полягає в не розгляді клопотань позивачів про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Літинської селищної ради (за межами с. Селище) Вінницького району Вінницької області.
- зобов'язати Літинську селищну раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та передати у власність земельні ділянки у визначеному розмірі кожному окремо, для ведення особистого селянського господарства на території Літинської селищної ради (за межами с. Селище) Вінницького району Вінницької області.
Ухвалою від 19.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 18.10.2021 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Літинської селищної ради Літинського району Вінницькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили рішень Літинського районного суду Вінницької області в справах №137/1107/21 та №137/1106/21.
19.10.2021 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказав, що правовідносини, які виникають між розпорядником землі, в особі держави чи в особі територіальної громади, з фізичними або юридичними особами щодо виникнення, зміни, припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі її у приватну власність, що є предметом спору у дійсній справі, є цивільними правовідносинами, оскільки орган державної влади у такому разі здійснює обов 'язки господарювання.
Зокрема, вказав, що прохальна частина адміністративного позову мстить вимогу - «Зобов'язати Літинську селищну раду Вінницького району Віннцької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ... та передати у власність земельні ділянки у визначеному розмірі кожному окремо, для ведення особистого селянського господарства на території Літинської селищної ради (за межами с.Селище) Вінницького району вінницької області.»
Отже, на думку відповідача, даний спір виник із права позивачів використати своє право на приватизацію, а відтак набути у приватну власність земельну ділянку, тому вважає, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
08.01.2025 від позивачів надійшло клопотання про поновлення провадження у справі та закриття провадження у даній справі, оскільки по справі 137/1107/21 було прийняте рішення від 04.05.2022 року про відмову ОСОБА_6 , який є позивачем в межах даного позову, в задоволенні позову, а по справі №137/1106/ ухвалою суду 04.04.2022 року було зупинено провадження по справі оскільки відповідач проходить службу в ЗСУ.
В клопотання вказано, що беручи до уваги той факт що право приватної власності на бажані позивачами земельні ділянки було зареєстровано за іншими громадянами та рішенням Літинського районного суду одному з позивачів було відмовлено в задоволенні позову вважаємо, що дана адміністративна справа не може слухатись у Вінницькому окружному адміністративному суді оскільки існує спір про право.
Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами п.1 ч.1 ст.238 КАС України відповідно до якої Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, просимо суд закрити провадження по даній адміністративній справі.
Ухвалою від 20.01.2025 поновлено провадження у даній справі.
Надаючи оцінку клопотанням позивачів та відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Водночас за змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 807/719/15.
В даному ж випадку, як вбачається із вимоги позивачів, останні просять зобов'язати Літинську селищну раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 « ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та передати у власність земельні ділянки у визначеному розмірі кожному окремо, для ведення особистого селянського господарства на території Літинської селищної ради (за межами с. Селище) Вінницького району Вінницької області.
Як повідомлено позивачами, право приватної власності на бажані позивачами земельні ділянки було зареєстровано за іншими громадянами.
Отже, заявлені в позовній заяві вимоги стосуються земельних ділянок, які є приватною власністю.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.
Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право (наприклад, право користування земельною ділянкою), і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 15.05.2018 у справі № 809/739/17, від 20.09.2018 у справі № 126/1373/17.
При цьому, суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
В такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.03.2020 у справі № 296/3870/19.
Таким чином, якщо у результаті прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень особа набуває або втрачає речове права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і має розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд зазначає, що позивачі, звернувшись до суду з позовною заявою у цій справі, мають намір захистити своє право на отримання у власність земельні ділянки, які вже зареєстровані за іншими громадянами, що означає, що спір у цій справі неодмінно зачіпає речові права інших осіб, що свідчить про майновий характер спору.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивачів та відповідача та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, -
Клопотання задовольнити.
Провадження у справі №120/9553/21-а позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Літинської селищної ради Літинського району Вінницькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: