м. Вінниця
17 січня 2025 р. Справа № 120/16891/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою від 23 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
10 січня 2025 року на виконання вимог ухвали від 23 грудня 2024 року позивачкою подано до суду заяву, у якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду. В обґрунтування такої заяви позивачка зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за результатами розгляду її заяви 17 квітня 2024 року прийнято рішення № 025550005730, яким їй відмовлено в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Як стверджує позивачка, про вказане рішення їй стало відомо з листа відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24 квітня 2024 року. При цьому позивачка вказує на те, що 28 травня 2024 року згадуване рішення пенсійного органу вона оскаржила до Головного управління Національної соціальної служби у Вінницькій області. В свою чергу, Головне управління Національної соціальної служби у Вінницькій області листом вих. № 02/338 від 06 червня 2024 року скерувало подану позивачкою скаргу за належністю до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації.
Листом вих. № 2917 від 21 червня 2024 року Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації повідомило заявницю, що 10 червня 2024 року проведено перевірку щодо правомірності відмови пенсійним органом у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", про що складено акт № 6.
Відтак, позивачка вважає, що саме з листа Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації від 21 червня 2024 року їй стало відомо про протиправність рішення пенсійного органу, яким їй відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Водночас відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася a6o повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позовною заявою щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17 квітня 2024 року № 025550005730 позивачка звернулася 18 грудня 2024 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
За наведених обставин ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачка вказує на те, що вона оскаржила рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 025550005730 від 17 квітня 2024 року до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації. І лише після отримання листа від Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації від 21 червня 2024 року за результатами її скарги на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17 квітня 2024 року їй стало відомо про порушення її прав та інтересів.
Відтак, на думку позивачки, строк звернення до адміністративного суду в даному випадку пов'язується не з днем отримання оскаржуваного у цій справі рішення (про таке, як сама позивачка зазначає у поданій заяві, їй стало відомо з листа відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24 квітня 2024 року), а з днем отримання листа від Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації від 21 червня 2024 року.
Проте такі доводи позивачки є помилковими, адже передбачений частиною 1 статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду пов'язується не з датою отримання листа за результатами розгляду скарги, а з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та інтересів.
Тобто, строк звернення щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 025550005730 від 17 квітня 2024 року в даному випадку слід обраховувати з наступного дня після отримання позивачкою листа відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24 квітня 2024 року, тобто з 25 квітня 2024 року. При цьому суд враховує й те, що разом із таким листом позивачці надіслано й рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 025550005730 від 17 квітня 2024 року.
Відтак зазначені вище аргументи позивачки не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не можуть бути підставою для поновлення такого строку, а тому подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.
Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.
З огляду на викладене позивачці слід продовжити строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили їй вчасно звернутися із цим позовом до суду.
Керуючись статтями 118, 121, 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Продовжити ОСОБА_1 строк до 07 лютого 2025 року для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович