Ширяївський районний суд Одеської області
20.01.2025 Справа №: 518/2079/24 Провадження № 1-кп/518/25/2025
20.01.2025 року сел. Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду сел. Ширяєве Одеської області кримінальне провадження №12023162480000406 відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, раніше не судимого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, паспорт № НОМЕР_1 , від 28.11.2023 р., орган що видав 5148, РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на військовому обліку призовників,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України, -
У листопаді 2022 року, більш точного часу в ході кримінального провадження встановити не представилось можливим, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «TECNO BE», МЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , через мобільний застосунок «Телеграм», з активованою карткою оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» № НОМЕР_5 познайомився зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_3 , та увійшов в довіру до останньої. В ході спілкування ОСОБА_10 дізнався про те, що ОСОБА_5 має у користуванні банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , на яку регулярно надходять грошові кошти.
1. 01.01.2023 року у не встановлений час, проте не пізніше 14:09 години ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , з активованою карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 , та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_5 , які засновані на їх знайомстві між собою, діючи умисно, з корисливих мотивів, під удаваним приводом того, що йому необхідні грошові кошти для вирішення власних потреб, а саме з метою отримання посвідчення водія, зловживаючи довірою останньої, при тому достовірно і точно знаючи, що не збирається повертати грошові кошти власнику, надіслав повідомлення у мобільному додатку «Телеграм», у якому попросив ОСОБА_5 перерахувати 5000 (п'ять тисяч) гривень з її банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на його ім'я.
Після чого 01.01.2023 року о 14:09 ОСОБА_5 , будучи введеною в оману, не підозрюючи про те, що відносно неї вчиняються шахрайські дії, перерахувала грошові кошти у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень з власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 .
Після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_10 розпорядився даними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.
2. Крім того, в період часу з 15.01.2023 по 16.01.2023 року у не встановлений час, проте не пізніше 14:13 години 16.01.2023 р. ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , з активованою карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи єдиний кримінально протиправний намір на заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_5 , які засновані на їх знайомстві між собою, діючи умисно, з корисливих мотивів, під удаваним приводом того, що йому необхідні грошові кошти для вирішення власних потреб, а саме у зв'язку з призовом до лав ЗСУ, зловживаючи довірою останньої, при тому достовірно і точно знаючи, що не збирається повертати грошові кошти власнику, надіслав повідомлення у мобільному додатку «Телеграм», у якому попросив ОСОБА_5 перерахувати 5000 (п'ять тисяч) гривень з її банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на його ім'я.
Після чого 15.01.2023 року о 18:27 та 16.01.2023 о 14:13 ОСОБА_5 , будучи введеною в оману, не підозрюючи про те, що відносно неї вчиняються шахрайські дії, перерахувала грошові кошти у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень двома платежами з власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 .
Після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 . ОСОБА_10 розпорядився даними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.
3. 26.01.2023 року у не встановлений час, проте не пізніше 16:07 години ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з активованою карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 , та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_5 , які засновані на їх знайомстві між собою, діючи умисно, з корисливих мотивів, під удаваним приводом того, що йому необхідні грошові кошти для вирішення власних потреб, а саме у зв'язку з призовом до лав ЗСУ, зловживаючи довірою останньої, при тому достовірно і точно знаючи, що не збирається повертати грошові кошти власнику, надіслав повідомлення у мобільному додатку «Телеграм», у якому попросив ОСОБА_5 перерахувати 5 000 (п'ять тисяч) гривень з її банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на його ім'я.
Після чого 26.01.2023 року о 16:07 ОСОБА_5 , будучи введеною в оману, не підозрюючи про те, що відносно неї вчиняються шахрайські дії, перерахувала грошові кошти у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень з власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 .
Після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 . ОСОБА_10 розпорядився даними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.
4. 28.01.2023 року у не встановлений час, проте не пізніше 19:33 години ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , з активованою карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 , та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи єдиний кримінально протиправний намір на заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_5 , які засновані на їх знайомстві між собою, діючи умисно, з корисливих мотивів, під удаваним приводом того, що йому необхідні грошові кошти для вирішення власних потреб, а саме у зв'язку з призовом до лав ЗСУ, зловживаючи довірою останньої, при тому достовірно і точно знаючи, що не збирається повертати грошові кошти власнику, надіслав повідомлення у мобільному додатку «Телеграм», у якому попросив ОСОБА_5 перерахувати 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень з її банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на його ім'я.
Після чого 28.01.2023 року о 14:31 та 28.01.2023 року о 19:33 ОСОБА_5 , будучи введеною в оману, не підозрюючи про те, що відносно неї вчиняються шахрайські дії, перерахувала грошові кошти у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень двома платежами з власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 .
Після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_10 розпорядився даними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 3500 гривень.
5. Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2023 року у не встановлений час, проте не пізніше 21:59 години ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , з активованою карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 , та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_5 , які засновані на їх знайомстві між собою, діючи умисно, з корисливих мотивів, під удаваним приводом того, що йому необхідні грошові кошти для вирішення власних потреб, а саме у зв'язку з призовом до лав ЗСУ, зловживаючи довірою останньої, при тому достовірно і точно знаючи, що не збирається повертати грошові кошти власнику, надіслав повідомлення у мобільному додатку «Телеграм», у якому попросив ОСОБА_5 перерахувати 4000 (чотири тисячі) гривень з її банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на його ім'я.
Після чого 29.01.2023 року о 21:59 годині ОСОБА_5 , будучи введеною в оману, не підозрюючи про те, що відносно неї вчиняються шахрайські дії, перерахувала грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень з власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 .
Після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 . ОСОБА_10 розпорядився даними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 4000 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, зазначив, що наприкінці 2022 року він познайомився з потерпілою у додатку «Телеграм» у групі для знайомств « ОСОБА_11 ». Щодо потерпілої у групі містилась інформація про ім'я, місце проживання - Одеса та фото. Обвинувачений написав потерпілій першим. Після знайомства та в ході спілкування вони почали телефонувати одне одному, обмінювались повідомленнями. Між обвинуваченим та потерпілою зав'язалися романтичні відносини. Особисто між собою не зустрічалися. Обвинувачений знав, що потерпіла є неповнолітньою, а також, що в неї немає батьків.
01.01.2023 року обвинувачений попросив у потерпілої позичити йому грошові кошти в сумі 5000 грн., щоб отримати посвідчення водія (але на той час він вже мав таке посвідчення). Потерпіла погодилась та перерахувала зі своєї банківської картки на банківську картку обвинуваченого 5000 грн. На ці гроші обвинувачений придбав собі телефон.
Після цього, 16.01.2023 року обвинувачений, вже знаючи, що потерпіла є особою з інвалідністю, попросив її позичити йому ще 5000 грн., які остання того ж дня переказала на банківську картку обвинуваченого. Своє прохання обвинувачений мотивував необхідністю вирішення проблем, пов'язаних з призовом до ЗСУ. Отримані кошти обвинувачений витратив на ставки на букмейкерському сайті «Парі Матч».
Так само, 26.01.2023 року ОСОБА_10 позичив у ОСОБА_5 5000 грн., 28.01.2023 р. - ще 3500 грн., а 29.01.2023 р. - ще 4000 грн., мотивуючи це необхідністю владнати питання, пов'язані з призовом до ЗСУ, які потерпіла перерахувала обвинуваченому ці своєї карти на його. Всі ці кошти обвинувачений ОСОБА_10 витратив на букмейкерському сайті «Парі Матч».
Потерпіла просила його повернути їй кошти, але обвинувачений не повернув, на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідав.
Зазначив, що у вчиненому щиро кається, обіцяє стати на шлях виправлення, просить суворо не карати.
Щодо заявленого цивільного позову обвинувачений зазначив, що визнає його в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 22500 грн., щодо компенсації моральної шкоди - на розсуд суду. Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, вимоги не визнав, оскільки потерпілою не надано доказів оплати послуг адвоката.
Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення, просила суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт за епізодом, кваліфікованим за ч. 1 ст. 190 КК України, та у вигляді обмеження волі за епізодами, кваліфікованими за ч. 2 ст. 190 КК України, та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Потерпіла та її представники просити суд суворо не карати обвинуваченого, також просили задовольнити цивільний позов у повному обсязі.
Оскільки обвинувачений дав свідчення, в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку інших учасників справи, які вважали, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі його матеріали, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника, інших учасників провадження, які не заперечували проти вказаного порядку розгляду справи, а також з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та здійснити лише допит обвинуваченого й дослідити характеризуючі його матеріали.
Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає доведеною вину ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за кваліфікацією - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) (за епізодом від 01.01.2023 року), та чотирьох кримінальних правопорушень, перебачених ч. 2 ст. 190 КК України за кваліфікацією - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно (за епізодами від 16.01.2023 р., 26.01.2023 року, 28.01.2023 року, 29.01.2023 року).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Також, суд враховує особливості й обставини вчинення кримінальних правопорушень: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого під час та після вчинення протиправних дій.
Водночас, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома висновки досудової доповіді, згідно якої з урахуванням факторів, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.
З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , а саме - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, досудової доповіді органу пробації, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт, за частиною 2 ст. 190 КК України - у вигляді обмеження волі, застосувавши положення ч. 1 ст. 70 КК України, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 , суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до позовної заяви цивільний позивач просить стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача ОСОБА_10 , а саме матеріальну шкоду в розмірі 47500 гривень та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в провадженні Ширяївського районного суду Одеської області розглядається обвинувальний акт по кримінальному провадженню за №12023162480000406 від 16.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_10 . ОСОБА_12 є потерпілою у кримінальному провадженні. Обвинуваченим у кримінальному провадженні є ОСОБА_10 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «ТЕСNО ВЕ». ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , 1МЕІ 2: НОМЕР_4 через мобільний застосунок «Телеграм», з активною карткою оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна», № НОМЕР_5 , познайомився з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_3 та увійшов в довіру до останньої. В ході спілкування ОСОБА_10 дізнався про те, що ОСОБА_5 має у користуванні банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_6 , на яку регулярно надходять грошові кошти. Після чого ОСОБА_5 , будучи введеною в оману, не підозрюючи про те, що відносно неї вчиняються шахрайські дії, перерахувала грошові кошти з власної банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_6 на банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 .
Після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_10 розпорядився даними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 22500 грн.
Також між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в особі ОСОБА_6 було укладено договір про надання правової допомоги № 23-03/23 від 13.03.2023 року.
Представництво потерпілої здійснювалось на стадії досудового розгляду справи і здійснюється на стадії судового розгляду, що, в свою чергу, потерпіла понесла також матеріальні витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.
З урахуванням зазначеного, матеріальна шкода оцінюється у сумі 47 500 гривень.
Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується посвідченням НОМЕР_10 (Порушення опорно-рухової системи). Пересувається за допомогою сторонніх осіб. Також зазначено, що в період скоєння правопорушень потерпіла була неповнолітньою.
ОСОБА_5 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування на підставі розпорядження № 376 від 21.12.2009 року Ширяївської районної державної адміністрації.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначена опікуном над дитиною - ОСОБА_5 розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації №480 від 13.12.2012 року.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_5 отримує щомісячну стипендію на особистий рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Зазначені грошові кошти допомагають вижити ОСОБА_5 з урахуванням відсутності батьків та того, що потерпіла є інвалідом дитинства.
Тому грошові кошти, якими шахрайським методом заволодів обвинувачений, були вкрай необхідні потерпілій особі для проживання, що в свою чергу слугувало завданню моральної шкоди потерпілій.
Саме втрата цих значних коштів для ОСОБА_5 стало підставою завдання моральної шкоди потерпілій, яка оцінюється у 50 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2, 4,5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого 22 500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню в повному розмірі, оскільки вказаний розмір шкоди є доведеним та визнаним обвинуваченим.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої в частині стягнення суми моральної шкоди, суд виходить з такого.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України та роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи обставини вчинення злочину, а саме - ОСОБА_5 є дитиною, позбавленою батьківського піклування, є особою з інвалідністю з дитинства, сума завданої шкоди є для неї значною, про що обвинувачений був обізнаний під час вчинення ним кримінальних правопорушень, також, те, що обвинувачений у ході досудового розслідування та судового розгляду справи не відшкодував потерпілій матеріальну шкоду (протягом двох років), характер душевних страждань потерпілої, виходячи із засад виваженості та розумності, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 42000 грн., що відповідатиме принципу справедливості як відносно до обвинуваченого, так і до потерпілої.
Суд зазначає, що витрати на правову допомогу не є матеріальною шкодою, як це кваліфікує позивач, а є різновидом процесуальних витрат у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України).
Cудом встановлено, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 23-03/23 від 13.03.2023 та додаткової угоди №1 до нього від 13.03.2023 вартість послуг адвоката потерпілій за надання правової допомоги становить гонорар у фіксованому розмірі в сумі 25 000 гривень за: надання Клієнту консультацій з правових (юридичних) питань, підготовки позовної заяви про визнання цивільним позивачем та представництва інтересів Клієнта в органах досудового розслідування та в подальшому в районному суді.
Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Таким чином, процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 гривень, що підтверджуються договором про надання правової допомоги №23-03/23 від 13.03.2023 р., та Додатковою угодою №1 до нього, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 22.03.2023 р., на мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з картками оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , банківську картку, емітовану АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , підлягає скасуванню.
Речовий доказ - банківська картка, емітована АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 відповідно до положень п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази - мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з картками оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 підлягають спеціальній конфіскації відповідно до положень ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 376 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді двохсот годин громадських робіт, та за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.
Згідно ст. 76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, покласти на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 28.11.2023 р., орган що видав 5148, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , матеріальну шкоду у розмірі 22500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн.. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 42000 (сорок дві тисячі) грн.. 00 коп., загалом - 64500 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот) грн.. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 28.11.2023 р., орган що видав 5148, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 25000 (двадцять п'ять) тисяч гривень 00 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 22.03.2023 р., на мобільний телефон марки «TECNO BE», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з картками оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , банківську картку, емітовану АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 .
Речовий доказ - банківську картку, емітовану АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 відповідно до положень п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.
Застосувати спеціальну конфіскацію щодо речових доказів - мобільного телефону марки «TECNO BE», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з картками оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 та ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , відповідно до положень ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1