Справа № 513/591/24
Провадження № 2/513/75/25
Саратський районний суд Одеської області
21 січня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20 жовтня 2006 року Колимським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 на підставі рішення Саратського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 12 березня 2013 року Саратським PC ГУ ДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з суми 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона 29 січня 2013 року вступила в шлюб з відповідачем. 02 травня 2019 року їх шлюб було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з нею. Згідно рішення Саратського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року по цивільній справі № 513/316/19 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання їх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 06 березня 2019 року і до повноліття старшої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . На даний час її матеріальний стан змінився, оскільки зросли витрати на утримання дітей у зв'язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Відповідач отримує регулярний офіційний дохід у вигляді заробітної плати, який можливо офіційно підтвердити, що є тими істотними обставинами, які надають підстави суду, згідно ст. 183 СК України визначити аліменти на утримання повнолітніх дітей у розмірі однієї третьої частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 03 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду до суду не з'явився, не повідомив суд про причину своєї неявки. Клопотань та заяв не надав.
Згідно з пунктом 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзив.
За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Судом установлено, що сторони перебували у шлюбі з 29 січня 2013 року. 02 травня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області, та серії НОМЕР_6 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області, позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Діти проживають з позивачем, що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади від 30 листопада 2023 року.
Судовим рішенням Саратського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20 жовтня 2006 року Кодимським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 12 березня 2013 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сумі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 06 березня 2019 року і до повноліття старшої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
13 травня 2019 року Саратським районним судом Одеської області видано виконавчий лист про стягнення аліментів відповідно до рішення суду від 28 березня 2018 року.
Відповідно до довідки № 1791 від 01 грудня 2023 року виданої Військовою частиною НОМЕР_7 , старший солдат ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України з 19 серпня 2022 року по теперішній час.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верхової Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У частині першій статті 3 цієї ж Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Стаття 7 СК України визначає, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно із положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За положеннями ч.3 ст.182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Стаття 192 СК України встановлює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, становить: з 1 січня - 3196,00 гривень.
Аналогічні положення містить і Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Отже мінімальний гарантований розмір аліментів на дітей сторін, яким виповнилось 14 і 12 років, не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що з 01 січня 2025 року становить по 1598,00 гривень на місяць на кожну дитину.
Ураховуючи сімейне та матеріальне становище позивачки, стан здоров'я та матеріальне становище дітей, сімейне та матеріальне становище відповідача, який не має на утриманні інших дітей, а також положення законодавства щодо права одержувача аліментів вирішувати в судовому порядку питання щодо зміни способу стягнення аліментів, суд доходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, присуджених з відповідача за судовим рішенням Саратського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року.
Суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей сторін у розмірі - 1/3 (однієї третини) від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім по 1/4 (однієї чверті) від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дітей та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
За положеннями пункту 10 частини 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 150, 180-182, 184, 192 СК України, ст.ст. 2-15, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , який було встановлено судовим рішенням Саратського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року у справі № 513/316/19, встановивши розмір аліментів у розмірі 1/3 (однієї третини) від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім по 1/4 (однієї чверті) від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнення за рішенням Саратського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року, ухваленого по справі № 513/316/19, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, припинити з дня набрання законної сили даним рішенням та виконавчий лист відкликати.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складене 21 січня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12 березня 2013 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20 жовтня 2006 року Кодимським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя К. Ю. Рязанова