Справа № 515/816/24
Провадження № 3/513/4/25
Саратський районний суд Одеської області
16 січня 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Братінова І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Одеської області матеріали, які надійшли з Одеського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 06 травня 1997 року Ковпаківським РВ СМУ УМВС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 193699, який складено 02 травня 2024 року, 13 березня 2024 року о 08 годині 25 хвилин в м. Татарбунари по вул. Центральній ОСОБА_1 керував автомобілем марки PEUGEOT BOXER реєстраційний номер НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння згідно висновку №2, виданого КП Саратська ЦЛ від 13.03.2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, посилаючись на те, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. 13 березня 2024 року приблизно о 08 годині на автомобілі PEUGEOT BOXER реєстраційний номер НОМЕР_3 він виїхав з дому, щоб відвезти дружину на роботу. Приблизно о 08:25 годині його автомобіль зупинили працівники поліції, посилаючись на те, що на його автомобілі не горіли стоп сигнали. Відносно нього було складено постанову за ст. 121 КУпАП. Під час складання постанови, між ним та працівниками виникла сварка стосовно того, що поліцейські вважали, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На місці зупинки йому запропонували продути прилад "Драгер", на що він відмовився та наполягав на проходженні огляду в медичному закладі, а саме в Арцизькій центральній опорній лікарні. Проте інспектори доставили його до Саратської центральної лікарні. В Саратській лікарні медичні працівники наполягали, що його належить відправити на медичний огляд до Арцизької опорної лікарні, однак поліцейські наполягали на огляді в Саратській лікарні. Лікар його оглянув та не виявив ознак алкогольного сп'яніння, тоді в нього відібрали кров. Результати аналізів йому повідомили лище 02 травня 2024 року, коли і склали протокол.
Від захисника ОСОБА_1 адвоката Братінова І.П. надійшли письмові заперечення на протокол, а також клопотання про визнання доказів недопустимими та клопотання про закриття провадження у справі, в яких він просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування заявлених клопотань захисник послався, зокрема, на те, що працівниками поліції з часу зупинки ОСОБА_1 у м. Татарбунари до доставки його до лікарні у смт. Сарата допущені порушення вимог законодавства:
1) ОСОБА_1 не були роз'яснені права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України;
2) В м.Татарбунари не склали протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.121 КУпАП.
3) ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом
4) Працівниками поліції не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння.
5) Направлення на огляд у медичному закладі не було виписане інспектором одразу у м.Татарбунари, а було виписане вже після того, як закінчилася суперечка з лікарями в Сараті.
6) ОСОБА_2 не був направлений до спеціалізованої лікарні в м. Арциз, як він наполягав, де відібраний біоматеріал доставляють до експертної установи відповідно до вимог Інструкції.
7) Огляд ОСОБА_1 , відбір крови для дослідження, документи, складені лікарем, поліцейським, експертною установою, з порушенням вимог КУпАП та Інструкції.
Просив визнати недопустими доказами матеріали адміністративної справи.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Братінова І.П., пояснення лікаря ОСОБА_3 , розглянувши заявлені клопотання та дослідивши матеріали суд дійшов до наступних висновків.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За частиною 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
У відповідності до пунктів 2, 6, 7 Розділу 1 зазначеної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) ;
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до Розділу 3 зазначеної Інструкції перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання "Норма".
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 інкримінують порушення пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до суду надано:
протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 193699, який складено 02 травня 2024 року, щодо обставин, які мали місце 13 березня 2024 року та в якому зазначено, що до протоколу додано висновок, копія постанови. В розділі пояснення особи ОСОБА_1 власноруч зазначив: "На момент зупинки алкоголь не вживав, від огляду не відмовлявся, з протоколом не згоден";
Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 2, складений 13.03.2024 року о 09:50 годині стосовно ОСОБА_1 . Оглянутий лікарем ОСОБА_3 , огляд проводився в КП “Саратська ЦЛ». Зовнішній вигляд: охайний, шкіра звичайна, пошкоджень немає. Поведінка адекватна, метушлива, скарг немає. Орієнтований в часі, місті, особистості. Мовна здатність не порушена. Вегетативно судинні реакції в нормі, дихання незмінне, 26 подихів на хвилину. Пульс 121, артеріальний тиск 110/80. Міміка звичайна. Хода звичайна, пальцево-носова проба без тремору. Зазначено, що 13.03.2024 року взята кров на дослідження. В графі 24 Результати лабораторних тестів: в крові виявлений етиловий спирт в концентрації 6,46. Заключний діагноз: Алкогольне сп'яніння.
Висновок експертного судово-токсикологічного дослідження № 1189/2, складений на підставі направлення відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Алєксєєнко О.А. від 15 березня 2024 року № 2, експертом-токсикологом ОСОБА_4 , яка провела судово-медичне дослідження крові від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дослідження почато 11.04.2024 року, закінчено 18.04.2024 року. Висновок: при судово-токсикологічному дослідженні крові від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в крові виявлений етиловий спирт в концентрації 6,46 промілей.
Суд вважає, що зазначений висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складений з порушенням вимог зазначеної вище Інструкції, а тому відповідного до п.22 розділу ІІІ Інструкції, вважається недійсним.
В журналі реєстрації крові на алкоголь КП "Саратська ЦЛ" під номером 5 є запис: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_1 . Амбулаторно взята кров на алкоголь 13.03.2024 року о 10:30, м/с Небога. Видали 25.03.2024 року о 09:20 1 флакон ОСОБА_5 .
Крім того, у висновку № 1189/2 зазначено, що він складений на підставі направлення відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Алєксєєнко О.А. від 15 березня 2024 року № 2.
Зазначені дії суперечать вимогам п.11 розділу ІІІ Інструкції, в якій зазначено, що за збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Пункт 20 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Всупереч цьому висновок складений 02 травня 2024 року, хоча ОСОБА_1 був оглянутий лікарем 13 березня 2024 року.
На відеозаписах з бодікамери поліцейського, який містить шість відеофайлів, вбачається, що після доставлення ОСОБА_1 до Саратської ЦЛ медичні працівники відмовлялися проводити огляд, оскільки не можливо було провести дослідження біологічних матеріалів, неодноразлово пропонували поліцейським доставити ОСОБА_1 до Арцизької ЦОЛ.
Допитаний у судовому засіданні лікар ОСОБА_3 пояснив суду, що він має вищу медичну освіту та працював лікарем-психіатром у Саратської лікарні, а з 13 березня 2024 року його було переведено на посаду лікаря- нарколога. Вранці 13 березня 2024 року приблизно о 10:00 годині до лікарні доставили людину для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Він склав акт огляду особи, яку доставили, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, ознак сп'яніння не було. Доставлений відмовився продути "Драгер", погодився здати кров. У заборі крови у ОСОБА_1 він участі не приймав, висновок про знаходження ОСОБА_1 у стані сп'яніння він підписав після отримання висновку експертного судово-токсикологічного дослідження, тобто не 13 березня 2024 року, а коли поліцейські привезли висновок. Його здивував результат експертного дослідження, так як водій ОСОБА_1 при огляді був адекватним, а з такою концентрацією алкоголю у крові, яка зазначена у результатах лабораторного дослідження- 6,46%, він повинен був лежати, навіть не зміг би стояти. На його думку, це смертельна доза алкоголю. За весь час своєї роботи він не бачив результату більше ніж 2,8 проміле.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду даної справи судом тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці ЄСПЛ визначив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не наділений правом встановлювати нові обставини правопорушення, які не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, або самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд також не має повноважень самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 245, 252, 280, 283- 285, 294 КУпАП, суддя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Повний текст постанови складено 21 січня 2025 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. Бучацька