Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4598/24
Номер провадження: 2-а/511/5/25
"21" січня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Теренчук Ж. В. , ознайомившись з матеріалами справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 про скасування постанови,-
До Роздільнянського районного суду Одеської області із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просить скасувати штраф, накладений на нього ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.12.2024 року позовна заява залишена без руху та надано десятиденний термін для усунення недоліків.
Згідно ухвали суду позивачу потрібно було сплатити судовий збір за подачу позову до суду у визначеному в ухвалі розмірі.
Дана ухвала направлялася через засоби поштового зв'язку. Згідно відповідного підтвердження, наявного в матеріалах справи, ухвала про усунення недоліків була отримана позивачем - 31.12.2024 року.
У строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, інформації про виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, або будь-яких клопотань не надходило.
Станом на 15.01.2025 року зазначені в ухвалі недоліки не усунені позивачем, відповідно позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАСУ.
Також позов не оплачений судовим збором, відповідно до ст.3 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно ч. 2ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку, що позивач не усунув недоліки позову, а тому позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення адміністративного позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.44, п.1 ч.4 ст.169 КАС України,-
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови, - вважати неподаним та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Ж. В. Теренчук