21.01.25
Справа №521/8864/24
Номер провадження 2/521/626/25
21 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси
в складі головуючого судді Роїк Д.Я.
за участю секретаря судового засідання Каліній П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що від зареєстрованого шлюбу з Відповідачем мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на день подання позову, позивачка готує позову до суду про розірвання шлюбу. Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі, позов визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що сторони від шлюбу, мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області , актовий запис №1016 від 24.12.2019 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України аліменти на двох дітей стягуються в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд, задовольняючи позов вважає, що аліменти з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру, починаючи з 31.05.2024 року до досягнення донькою повноліття.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що такий розмір аліментів на одну дитину визначений ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, матеріальне становище позивачки, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на дитину віком до 06 років становить 2 563 гривень, від 06 до 18 років - 3 196 гривень, те, що батьки в рівних частинах повинні нести витрати по утриманню та вихованню дітей.
Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 гривень 60 коп., що відповідає 50 % від 0,4 від розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 01 січня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судовий збір в сумі 605 гривень 60 коп. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач визнав позов.
Крім того, пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
У частині 1 ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ст. 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, крім судового збору, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Так, судом встановлено, що у позовній заяві позивач вказала, що у зв'язку з розглядом цієї справи очікує понести судові витрати у розмірі, 1000 грн за договором про надання правничої допомоги.
29.04.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Чорнуцьким В.П. укладений договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат Чорнуцький В.П. зобов'язався надати ОСОБА_1 правничу допомогу щодо звернення до суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 .
03.05.2024 року, на підтвердження факту надання правничої допомоги сторонами було підписано відповідний акт та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, згідно вищевказаного договору про надання правничої допомоги.
На підтвердження взаєморозрахунків між адвокатом та позивачем, до позовної заяви також додано квитанцію від 03.05.2024 на загальну суму 2 000,00 грн.
Відповідно до правової позиції, зазначеної Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, яка неодноразово підтверджена Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, від 01 лютого 2022 року у справі № 128/1326/18, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 13 ЦПК України).
Також, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 зроблено правовий висновок, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.
З урахуванням викладеного, ураховуючи, що позов задоволений повністю, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн, які позивач понесла у зв'язку із розглядом даної справи, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також доведеними належними та допустимими доказами, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 263-265, 430 ЦПК України, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605 гривні 60 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1000 ( одна тисяча ) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Судовий збір в сумі 605 гривень 60 коп. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Суддя: Д.Я. Роїк