21 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26457/24
Провадження № 22-ц/820/206/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року (суддя Стефанишин С.Л.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано. На даний час відповідач проживає окремо, неповнолітній син проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_1 кошти на утримання неповнолітнього сина надавати позивачці відмовляється. Відповідач є фізично здоровим та працездатним, його матеріальне становище дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в достатньому розмірі.
Із врахуванням викладеного, просила суд стягнути з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 6000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн., щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 27.09.2024 року.
Задовольняючи позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходив з того, що обов'язки батьків утримувати дітей є однаковими. Присуджуючи розмір аліментів у 6000 грн., суд виходив з того, що відповідач визнав позов, є працездатною, здоровою особою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення змінити, стягнути з нього на утримання неповнолітнього сина аліменти в розмірі 3000 грн.
В обґрунтування скарги зазначив, що визначаючи розмір аліментів суд повинен врахувати наявність у платника аліментів інших дітей, які за законом мають право на його утримання. Погоджуючись в суді першої інстанції на розмір аліментів у 6000 грн., він не міг передбачити, що його колишня дружина подасть до суду позов про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , 2006 року народження, на період навчання. У зв'язку з чим вважає стягнений судом першої інстанції розмір аліментів у 6000 грн. завищеним та непосильним для нього. Сума аліментів у 3000 грн. буде адекватною та співмірною.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх такими що не заслуговують на увагу, оскільки позовну заяву про стягнення із відповідача аліментів на повнолітнього сина за її заявою залишено без розгляду, інші доводи скарги також не є достатніми для скасування законного, справедливого, винесеного з дотриманням норм матеріального та процесуального права, рішення.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що з 10 серпня 2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2023 року у справі №686/28912/23 розірвано.
Під час перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно частини 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У силу положень статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст.184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. на дитину.
У справі що переглядається відповідач визнав у судовому засіданні позовну заяву, не заперечував проти сплати аліментів у розмірі 6000 грн.
Доказів на спростування того, що визначений та визнаний відповідачем розмір аліментів є для нього непосильним матеріали справи не містять, апелянтом теж не надано таких доказів апеляційному суду.
Доводи апеляційної скарги щодо звернення позивачки з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв'язку з навчанням, не впливають на висновки суду, оскільки розмір аліментів по даній справі буде визначатися виходячи з приписів статті 199 СК України, за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк